Серед цих заборонених жадань на окрему увагу заслуговують бажання інцестуозні, тобто спрямовані на статеві стосунки з батьком-матір’ю і братами та сестрами. Ви знаєте, який жах відчуває — або принаймні вдає, ніби відчуває, — людське суспільство перед такими стосунками, з якою силою воно утверджує спрямовані проти них заборони. Дехто докладав неймовірних зусиль, щоб пояснити цей страх перед інцестом. Одні припускали, ніби як заборона інцесту в психіці проступає передбачений природою засіб збереження виду, бо інбридинг призвів би до виродження; інші натомість заявляли, мовляв, спільне проживання з раннього дитинства сприяло відвертанню сексуальних жадань від найближчих родичів. Якби це й справді було так, то в обох випадках щастило б автоматично уникати інцесту, і тоді незрозуміло, навіщо потрібні суворі заборони, які свідчать радше про існування дуже сильних жадань. Психоаналітичні дослідження недвозначно довели, що інцестуозний вибір об’єкта любові — справді перший і неодмінний, і лише згодом проти нього зароджується опір, причини якого аж ніяк не зумовлені психологією індивіда.
З’ясуймо, що` для розуміння сновидь дало нам заглиблення в дитячу психологію. Ми не тільки побачили, що матеріал забутих дитячих переживань приступний сновиддю, а й пересвідчилися, що психічне життя дитини з усіма його особливостями, егоїзмом, інцестуозним любовним вибором і т. ін. для сновиддя, тобто в неусвідомленому, існує й далі, і сновиддя щоночі повертає нас на ті інфантильні стадії. Такий висновок підтримує твердження, що неусвідомлене в психічному житті — це інфантильне. Неприйнятне для нас враження, ніби людській природі притаманно багато зла, починає слабнути. Це огидне зло — просто початкові, примітивні, інфантильні вияви психічного життя, які справді можна спостерегти в кожної дитини, проте ми почасти не помічаємо цих виявів, бо їхня сила мала, а почасти не сприймаємо їх поважно, бо ж не можна від дитини вимагати високих етичних стандартів. Відступаючи на ці інфантильні стадії, сновиддя створює враження, ніби виявляє притаманне нам зло. Але це враження оманливе, дарма що ми його лякаємось: ми не такі лихі, як можна було б виснувати після інтерпретації наших сновидь.