Втомлені гори

– Не що інше це – як зрада,
Справжній зговір свого роду
Проти власного народу.
24.7.2004 р.

ВАШ ДЕПУТАТ
Народ розорити,
А землю продать,
І підпис під текстом:
Я – ваш депутат.
19.5.2005 р.

ГАРЕМ
Весь світ – гарем. Куди ми йдем?
28.5.2006 р.

ЗУБОСКАЛИ
У Верховній зубоскали
Ділять Ненечку мою,
Хто за снікерс, хто за сало,
Хто за місце на... бую.
20.5.2000 р.

РОСІЇ
Обікрала діток наших,
Роздягла дідів, бабусь,
Як же можна не гордиться
Нам тобою, мамо-Русь!
Та зате при орденах ти,
Скрізь в вас почесті герою,
Та якби не їх багнети –
Ти б давно була вдовою.
9.9.1992 р.

ТО ВСЕ РОСІЯ
Росіяни, скільки знаю,
Мислять десь приблизно так:
То усе довкіль Росія –
Де хоч є один русак.
1.2.2000 р.

ЩАСЛИВА НАЦІЯ
Хіба євреєм буть не щастя?
Самі не мелють, не кують,
А люди, ніби на весілля,
До них на панщину ідуть.
10.3.1997 р.

ТИП ЛЮДЕЙ
Є тип людей – пройти не в силах,
Хоч якби цього ти хотів,
І з ними лишишся назавжди,
Навіть, як вперше їх зустрів.
4.4.1997 р.

МІНІАТЮРИ НА ТЕМУ:
"ТІЛЬКИ Б НЕ БУЛО ВІЙНИ"
То дурниці, що за сало
Дід віддав свої штани,
Головне, як кажуть "Факти":
– Тільки б не було війни!
Вже на все підняли ціни
Наші доблесні сини,
Ну а "Факти" на весь голос:
– Тільки б не було війни!
– Ми Америку догоним
Й перегоним,– каже Гліб,–
Як штанішки познімаєм,
Й поміняємо на хліб.
– Те, що люди зубожіють,
Мруть, як миші, пацани,
То – дурниці,– кажуть "Факти",–
Тільки б не було війни!
Те, що в нас в державі рекет,
І що кожний другий п’є,
То – дурниці, та у лавці
Все, що хочете, вже є.
І хоч пенсія мізерна,
Й ту дають хто-зна коли,
Дідько з ними із грошима –
Тільки б не було війни!
Для правителів-мутантів
Ладні зняти і штани:
Хай цілують, куди хочуть –
Тільки б не було війни!
24.4.2000 р.
Справедлива в нас Феміда,
Справедливий Президент,
Пий, гуляй, кради, безчинствуй
І кайфуй – лови момент!
Три сосни давно зів'яли,
Почорніли ясени,
То дарма, що люди стогнуть –
Тільки б не було війни!
То дарма, що батько плачуть,
Без роботи всі сини,
Хай сестрички... заробляють –
Тільки б не було війни!
Скільки нас вже грабували,
Потім й гроші відняли,
Дідько з ними – із грошима –
Тільки б не було війни!
Нам чіпляють всі локшину,
Ми ж мовчим, як барани,
Хай кайфують: може лопнуть –
Тільки б не було війни!
Так мою нещасну Неньку
Обікрали вже пани,
Що не дай Бог нам і всього –
Не хватало ще війни!
То дарма, що у Таміли
Вщент розлізлися штани,
Можна жить і без штанішок –
Тільки б не було війни!
В нашій вільній Україні
Так говорять барани:
– Краще будем хрін... смоктати –
Тільки б не було війни!
12.4.2000 р
З кожним роком, як не дивно,
Стала нас лякать весна:
Там грабіж, там просто рекет,
Й винуватого нема.
То дорожчає солярка,
То дорожчає бензин,
Взимку стогне промисловість,
А весною – селянин.
То підвищилась квартплата,
То на хліб нова ціна,
Ну яка, скажіть, ще треба
Люду нашому війна?
Страх трясе мою державу,
Плачуть втомлені лани –
То отак господарюють
Наші доблесні пани.
А морози й лазаренки –
Бенкетують ті сини,
Бо вони уже не друзі,
Як говорять, а – пани.
Із простягнутими їздить
Наш по світу Президент,
А в Америці кайфує
Український десидент.
Та взяли б тих лазаренків
Й трахонули б всіх під зад,
Запевняю: Україна
Обігнала б всіх підряд.
Боже ж мій! В такій державі
Щоб із торбою ходить?!
Тут потрібно буть придурком,
Або зовсім вже не жить.
Довели людей до ручки
Наші "доблесні" сини:
Ні авансу, ні зарплати,
Й тільки б – не було війни.
У Верховній Раді нашій