Втомлені гори

Неймовірні брехуни.
Ну а в "Фактах", мов сказились:
Тільки б не було війни!
Більш кмітливого народу
Я не бачив ще ніде,
Як в Верховній Раді нашій:
Цей по трупахах, а – пройде.
І розмова там коротка:
– Пий, грабуй і владарюй!
А народ? Народ – то бидло!
Кинув кістку – й раком дуй!
Де й коли, скажіть, ходили
Козаки, як жебраки?
А сьогодні і до них вже
В нас добралися пани.
І хоч з нас давно й за ліки
Познімали вже штани,
Ну а "Факти" на весь голос:
– Тільки б не було війни!
От які пани невтомні,
Ніби після сказу,
За кордон вивозять бакси,
Звідти нам – заразу.
От який в панів державних –
Славнозвісний апетит.
От чому у нас панують –
СНІД, сухоти, гепатит.
17.11.2000 р.
В нас не просто депутати,
А справжнісінькі чорти,
Де, скажіть, в якій країні
Люд до нитки роздягли?
Вже давно на доньок наших
Роблять витрішки пани.
Головне: щоб жив Правитель,
Тільки б не було війни!
Щоб не це кубло зміїне,
Хто б тікав в нас з України?
А так ладні і в болото,
Щоб не бачить цю сволоту.
– Ну хіба ж це, добрі люди,
Не настав уже прогрес?
Кинув ти красуні долар –
І… качай до ранку прес!
Дві подружки, Катя й Ната,
Лізуть дядечку в штани:
– Ми себе покажем в сексі,
Тільки б не було війни!
Ті ж подружки, Катя й Ната,
Лізуть дядечку в штани:
– Краще будем хрен смоктати –
Тільки б не було війни!
Пустяки, що наші баби
Зайняли всі бардаки,
Та зате у нас літ сорок –
Не було уже війни!
Приучають наших любих,
Щоб ті не пручалися,
І за бакси, та за марки
З кожним... родичалися.
25.11.2000 р.
– Куди їдете, дівчата?–
Гриць питає Варочку.
– А куди ж іще? В Європу
По гуманітарочку...
На дорозі Окружній
Гриць освідчився одній,
А вона йому: ай-ай,
Бабки є? А ні? – валяй!
На Окружній усі ділянки
Зайняли малі пацанки,
Там за баночку ікри
Куди хочеш – всіх веди.
Дві гетери, як пантери,
Не підходь, бо загризуть.
І куди це нас ткаченки
Із морозами ведуть?
Я можу працювать й ночами –
Були б панелі і мости.
Мій бізнес в мене між ногами...
А покажи, що маєш ти?
З нас уже не тільки кури
А сміються і слони,
Ну а "Факти" на весь голос:
– Тільки б не було війни!
Бідним пруть – у хвіст і в рот,
А він каже, що народ,
Та який же ти народ,
Як відкрить боїшся рот?
17.11.2000 р.
Хлопці в нас ого!– кмітливі,
Палець в рот їм не клади,
Ще таких два Лазаренки
І не тре’ буде війни.
Що нам гори, що нам ріки,
Адже ми уже пани,
Можна жить й в чужій державі –
Тільки б не було війни.
От які вони насправді
Наші доблесні сини,
То ж якої, вибачайте,
Не хватає ще війни?
Що ж ви, хлопці, натворили,
А ще доблесні сини,
Адже ми вже так живемо
Що не треба і війни.
Ми уже не комуністи
Та проте, і не пани,
Поки маєм ще штанішки,
А як зносяться вони?
От як думають насправді
Супермени-хапуни,
То ж ото вони й волають
Тільки б не було війни!
То дарма, що в нас голодні
Всі пенсіонери,
Та зате в нас незалежні
Навіть піонери!
Щось не те воно в державі
Твориться, я знаю,
От що значить жить, як кажуть,
Моя хата скраю.
Йолочки, ой йолочки,
Йолочки та палочки,
В нашій вільній появились
Новенькі давалочки.
Аби нашим депутатам
Пенсії, як нам дали,
Отоді б хотів побачить –
Як змогли б ті без війни?
11.5.2000 р.

АДВОКАТ
Ти правий, чи ні? Не знаю,
Платиш гроші – захищаю.
Я – Радянський адвокат,
Той, хто платить, тому й брат.
5.5.1980 р.

ХИТРЮЩИЙ
От хитрющий Президент наш
/Тут вже нічого казать/,
Як дозволив гнать горілку –
То і цукру не дістать.
12.10.1992 р.

ЩОБ ДУМАЛИ СЕРЦЕМ
Щоб думали люди серцем,
А любили розумом –
То були б міста і села
Всі покриті золотом.
25.1.2001 р.

ЩОБ БУВ Я БАГАТИМ
Щоб я сильнішим був від Зевса,
Або прем’єром на землі,