Втомлені гори

ДОВІДКА ДЛЯ ДОВІДКИ
Раз пішов я у лікарню
Лікарняний лист закрить,
Там блондиночка-сестричка
Нафарбована сидить.
Повеліла паспорт дати.
– На прописці,– я в отвіт.
– Значить, довідку такую
З РоВеДе ви принесіть.
Я побіг у відділ кадрів
Й довідку прохаю,
Завкадрами все вислухав
І відповідає:
– Щоб в лікарню написати
Ми могли ту справку,
Хай з лікарні нам напишуть,
Що їм треба справка.
11.6.1976 р.

В ЧЕРЗІ ЗА РИБОЮ...
В лавці черга за лящами
Десь кілометрова,
Та ще й риба – дрібна-дрібна,
Як в скирді полова.
Інваліди йдуть та йдуть все
І нема відбою:
– От за що ми воювали,
Братику, з тобою!
4.7.1976 р.

СКІЛЬКИ БУДЕ М’ЯСА?
– Скільки знаю, у нас м’яса
Було як картоплі,–
Говорив Петру товариш,
Тешучи голоблі.
– Почекай, ось незабаром
Пакт підпишем з Марсом –
То й картоплі буде стільки,
Як сьогодні м’яса!
16.7.1976 р.

САМОЗВАНЦІ
Відмирають на Вкраїні,
/Чи то постаріли/
Слова божі: сало, м’ясо,
Ковбаса, кефіри.
Чи то люди, вибачайте,
В нас недобачають?
Чи ті люди, що працюють,
Грошенят не мають?
Вже з держави й те зникає,
Чим земля гордилась.
І ніхто не скаже, звідки
Горе те звалилось.
Де взялись ті хитрожопі
Кравчуки та Кучми,
Що народ загнали в жопу
Аж по самі ручки.
Ось яка вона в нас влада –
Властні самозванці,
Та бодай би трясли її
В вечері і вранці!
19.2.1998 р.

ЗАДЕКЛАРУЙТЕ ДОХОДИ!
Бомжі, каліки й жебраки,
Задекларуйте всі доходи,
Бо тільки ваші п’ятаки
Вкраїну-матінку відродять.
18.2.1998 р.

ДЕРЖАВА І ГЕНЕРАЛИ
Як хочеш мать доход, державо,
То думай не про генералів.
Бо генерали хоч і браві,
Та рвуть із рота, як шакали.
Бо так ніхто, як генерали,
Ще наш народ не грабували.
18.2.1998 р.

СУХОМЛИНСЬКОМУ
За які такі заслуги
Все найкраще – дітям?
А у що ж тоді накажеш
Всіх старців одіти?
А куди ж бабусь, дідусів
Їх куди дівати?
Чи ж коли стара людина –
Можна і... списати?!
То ж й не дивно, що вже діти
Теж "тямущі" стали,
Щоб могли, то батька й матір,
Певно б, закопали.
Отож, мої добрі люди,
Про це пам’ятайте,
Не балуйте діток своїх
А добру навчайте.
Щоб могли за честь, за друга,
Гідно постояти,
А не як побачать гуся –
То в кущі втікати!
Дай відчуть своїй дитині
Радість вечоринки,
А би він відповідати
Міг за свої вчинки.
Дай ти їм пройти ту школу,
Сам яку проходив,
Щоб до всього так же само,
Як і ти, доходив.
Щоб коли стареньким станеш,
Не вмивавсь сльозою,
Що при дітках і при внуках
Став ти сиротою.
10.2.1998 р.

ФІЛОСОФИ
Не всі бородаті – філософи,
Й не всі ті що пишуть – поети,
А на душі пахне осінню,
О, молодість, де ти, де ти?
8.2.1998 р.

РОЗДЯГАЮТЬСЯ БЕРЕЗКИ
Роздягаються березки,
Роздягаються дуби,
Всі готуються завчасно
До веселої зими.
Ось роздівсь вже клен і ясен,
Та вербички все тремтять,
Перший раз стрічають зиму,
І бояться, і... хотять.
26.9.1999 р.- 23.10.1999 р.

ЩОБ ЛЮБИЛО НАЧАЛЬСТВО
Якщо хочеш в нашім світі
Ти приматом жить –
То, звичайно, ти повинен
Менше говорить.
Бо воно – начальство наше –
Як тобі сказать –
Любить, аби ми, як риба
Всі могли мовчать.
Друге правило утям ти:
Шеф завжди правий,
Будь він тричі божевільний
І як пень тупий.
Ну а третє, пам’ятаєш,
Як казав Цушко,
Що якщо не Президент ти,
Значить ти – ніхто.
3.2.1999 р.-13.7.2009 р.

ЛЮБИ ЛЮДЕЙ!
Краще вже усіх любити,
Ніж на всіх кричать,
Щоб тебе могли й підлеглі
Навіть величать.
3.2.1999 р.

НІКОЛИ НЕ ЗАГАДУЙ
Ким би ти не став би,
Як би не жилось,
Ніколи не загадуй,