5 травня судовий пристав пана Метів’є вручив Люсьєнові ангулемський зворотний рахунок, акт протесту і виклик у паризький комерційний суд, де поетові належало вислухати чимало прикрого, а також довідатися, що йому як комерсантові загрожує арешт. Коли Люсьєн, що жив тоді життям зацькованого звіра, прочитав усю цю тарабарщину, там уже була й копія заочно ухваленого проти нього рішення комерційного суду. Коралі, його кохана, не знаючи суті справи, уявила собі, що то Люсьєн позичив гроші своєму зятеві; вона передала йому всі папери водночас і надто пізно. Актриси так часто бачать у водевілях акторів у ролі судових приставів, що не надають ніякої уваги гербовому паперу.
Люсьєн просльозився, йому стало шкода Сешара, і він хотів би заплатити по векселю. Природно, він звернувся за порадою до друзів, як йому повестись, аби вигадати час. Та поки Лусто, Блонде, Біксіу, Натан повчали Люсьєна, що немає чого поетові боятися комерційного суду, карної установи, запровадженої для гендлярів, поета вже спостиг перший удар: на майно було накладено арешт. Він побачив на своїх дверях те невеличке жовте оголошення, яке відкидає зловісний відсвіт на портьєри, діє подібно до в’яжучого засобу на кредит, уселяє жах у серця дрібних постачальників, а особливо морозить кров у жилах поетів, — адже вони надто вразливі й надто прихиляються серцем до отих дерев’яних брусочків та клаптиків матерії, до барвистих тканин та всякої всячини, яку йменують обставою. Коли прийшли, щоб винести з дому меблі Коралі, автор «Стокроток» кинувся до одного з приятелів Біксіу, стряпчого Дероша, і той тільки засміявся, довідавшись, через які дрібниці Люсьєн так засмучується.
— Пусте, друже, ви хочете вигадати час?
— Наскільки можливо.
— Тоді опротестуйте судове рішення. Йдіть до мого приятеля, повіреного при комерційному суді Массона й віднесіть йому свої папери, він виступить від вашого імені, опротестує рішення й оголосить справу непідсудною комерційному суду. Тут не виникне жодних труднощів, адже ви відомий журналіст. А коли вас викличуть до цивільного суду, звертайтесь до мене, це стосується мого фаху. Обіцяю вам, що непереливки доведеться тому, хто посміє засмутити прекрасну Коралі.
Двадцять восьмого травня Люсьєна викликали до цивільного суду, й вирок було ухвалено набагато швидше, ніж сподівався Дерош, бо переслідували Люсьєна нещадно. Коли знову було накладено арешт на майно, коли жовте оголошення знову позолотило пілястри дверей Коралі й уже хотіли були вивозити меблі, Дерош, злегка роздратований, що дозволив товаришеві по ремеслу підсидіти себе (так він висловився), висунув заперечення й подав зустрічний позов, заявивши, — і він мав цілковиті на те підстави, — що рухоме майно належить панні Коралі. Голова суду знов призначив справу до слухання, і суд визнав, що обстава належить актрисі. Метів’є оскаржив це рішення, але ухвалою від тридцятого липня його скаргу було відхилено.
Сьомого серпня диліжанс доставив метрові Кашану в Ангулем грубезну теку зі справою, що мала такий заголовок на палітурці: «Позов Метів’є проти Сешара і Люсьєна Шардона».
Першим документом у ній був невеличкий, акуратно виписаний рахунок, точність якого незаперечна, бо з нього було знято копію.
Вексель від 30 квітня цього року, виданий Сешаром-сином наказу Люсьєна де Рюбампре (2 травня). Зворотний рахунок — 1037 фр. 45 сант.
5 травня. Подання зворотного рахунка і протесту з викликом у паризький комерційний суд на 7 травня — 8 фр. 75 сант.
7 травня. Суд, заочна постанова про арешт — 35 фр. 00 сант.
10 травня. Повідомлення про рішення суду 8 фр. 50 сант.
12 травня. Виконавчий лист — 5 фр. 50 сант.
14 травня. Протокол опису майна — 16 фр. 00 сант.
18 травня. Протокол про наклеювання оголошень — 15 фр. 25 сант.
19 травня. Публікація в газеті — 4 фр. 00 сант.
24 травня. Протокол перевірки майна за описом перед його конфіскацією, який містить у собі заперечення пана Люсьєна де Рюбампре проти . виконання судового рішення — 12 фр. 00 сант.