97 травня. Постанова суду, якою, на підставі належним чином заявленого відхилення судового рішення, справа передається в цивільний суд — 35 фр. 00 сант.
23 травня. Клопотання Метів’є про притягнення боржника до цивільного суду, про розгляд справи на найближчому засіданні і про призначення стряпчого — 6 фр. 50 сант.
2 червня. Постанова суду про стягнення з Люсьєна Шардона плати по статтях зворотного рахунка і про віднесення на рахунок позивача видатків, зроблених у комерційному суді — 150 фр. 00 сант.
6 червня. Повідомлення про вищезгадану постанову суду — 10 фр. 00 сант.
15 червня. Виконавчий лист — 5 фр. 50 сант.
19 червня. Протокол про накладення арешту на майно, який містить заперечення проти вищезгаданого арешту з боку дівчини Коралі, що заявила про своє право на рухоме майно і зажадала розглянути її претензії в терміновому порядку, якщо позивач наполягатиме на виконанні — 20 фр. 00 сант.
Розпорядження голови суду про розгляд справи у терміновому порядку — 40 фр. 00 сант.
19 червня. Постанова суду, що визнає за вищепойменованою дівчиною Коралі право власності на рухоме майно — 250 фр. 00 сант.
20 червня. Апеляційна скарга Метів’є — 17 фр. 00 сант.
30 червня. Підтвердження постанови — 250 фр. 00 сант.
Усього — 889 фр. 20 сант.
Вексель від 31 травня — 1037 фр. 45 сант.
Подання Люсьєнові Шардону — 8 фр. 75 сант.
Усього — 1046 фр. 20 сант.
Вексель від 30 червня, зворотний рахунок — 1037 фр. 45 сант.
Подання Люсьєнові Шардону — 8 фр. 75 сант.
Усього — 1046 фр. 20 сант.
Разом з паперами надійшов лист, у якому Метів’є наказував метрові Кашану, своєму ангулемському повіреному, переслідувати Давіда Сешара всіма засобами, які є в розпорядженні закону. 3 липня метр Віктор-Анж-Ерменежільд Дублон викликав Давіда Сешара в ангулемський комерційний суд для сплати боргу в сумі чотири тисячі вісімнадцять франків вісімдесят п’ять сантимів по трьох векселях і на погашення судових видатків. Вранці того самого дня, коли Дублон мав вручити Єві виконавчий лист на цю величезну для неї суму, вона отримала гнівного листа від самого Метів’є:
«Панові Сешару-синові, друкареві в Ангулемі
Ваш шуряк, пан Шардон, показав себе людиною вкрай несовісною: він перевів своє рухоме майно на ім’я актриси, з якою він живе, а Вам, добродію, слід було б чесно попередити мене про цю обставину і таким чином звільнити мене від марного позову, та Ви навіть не потурбувалися дати відповідь на мого листа від 10 числа цього місяця. Отож не осудіть, якщо я попрошу Вас негайно виплатити по трьох векселях і покрити відповідні судові видатки.
Прийміть мої запевнення...
Метів’є»
Мало обізнана з тонкощами комерційного права, Єва була подумала, що, оскільки їм дали спокій, то брат, либонь, спокутував свою провину, сплативши по підроблених ним векселях.
— Любий, — сказала вона чоловікові, — сходи-но ти насамперед до Пті-Кло, розкажи йому про наші труднощі й порадься з ним.
— Друже мій, — сказав нещасливий друкар, заходячи до контори свого товариша, до якого він біг не чуючи під собою ніг, — коли ти недавно прийшов до мене й розповів про своє призначення та запропонував свої послуги, я й не думав, що так скоро потребуватиму їх.
Пті-Кло роздивлявся обличчя чоловіка, який сидів у кріслі навпроти нього — то було прекрасне обличчя мислителя. Він не слухав, як шкільний товариш розповідає про свою справу, відому Пті-Кло в усіх подробицях краще, ніж тому, хто її викладав. Побачивши схвильованого Сешара на порозі своєї контори, він сказав собі: «От і клюнуло!» Такі сцени нерідко відбуваються в кабінетах стряпчих. «Чому Куенте його переслідують?» — запитував себе Пті-Кло. Стряпчі прагнуть проникати і в душу своїх клієнтів, а не тільки в душу їхніх супротивників: вони повинні так само добре знати підспідок судової кляузи, як і її лице.
— То ти хочеш вигадати час? — запитав Пті-Кло, коли Сешар закінчив. — Скільки тобі треба? Три-чотири місяці вистачить?
— О-о! Чотири місяці! Тоді я врятований! — вигукнув Давід, якому Пті-Кло уявився добрим ангелом.
— Ну що ж! Протягом трьох-чотирьох місяців твого майна не чіпатимуть і тебе самого не заарештують... Але це обійдеться тобі дорого, — сказав Пті-Кло.
— Мені байдуже! — вигукнув Сешар.
— Ти чекаєш якоїсь виплати? Ти певен, що в тебе будуть гроші? — запитав стряпчий, здивований, що клієнт так легко вскочив у розставлені сіті.