Выбрать главу
5 красавіка '97
• • •

I. А. Жукову

Поклон Вам низкий, Игорь Алексеевич! Вы для меня - ярчайшая звезда, Чьей лучезарности вовеки не рассеяться, В судьбе моей не смеркнуть никогда.
Так много горя в жизни понасеяно... Но в душу радость вдруг дохнет так росно! Поверить в счастье никогда не поздно. Поклон Вам низкий, Игорь Алексеевич!
22 верасня '77, Хоста
СВІТАННЕ

Тамары Кузняцовай

Няўжо быў морак і грымоты? - Блакіт прасушвае крыло. І ты са мной - сама пяшчота, І ты са мной — само святло.
Сачу здзіўлёна, як світае, Як соладка ўва мне трымціць Танюсенькая, залатая Жаварановачкава ніць.
Сама з сабою шчэ не ў згодзе: Было ўжо добра й пры сычах... Нашто мне сонца, што ўзыходзіць 3-за ўтульнага твайго пляча?
Ці выдужаю шчэ раз потым, Як вызірне і ў гэтым тло? А ты са мной - сама пяшчота, А ты са мной — само святло...
22 красавіка '87