— Ох ти, б…дь! Від Грека ще ніхто не втікав!
Яга хапала повітря розбитим, повним солонуватої крові ротом, а легені не хотіли дихати, стиснувшись судомливо під градом ударів.
— Давай, Пінгвін, зажени кола суці по саме горло, помстися за себе.
Ногами відкотили від дерева Ягу, що скрутилася від болю, через щілини заюшених кров’ю очей було видно два силуети чоловіків, темніших за нічне небо. У якому житті це вже відбувалося? Жіноче розпростерте тіло в лісі, біль, темні тіні чоловіків із розстебнутими очкурами, нудотний запах риб’ячої луски. Тільки тоді було троє… Так і є, ось він, третій, біжить із дрючком у руках, кричить щось. Зараз її доб’ють одним ударом, як дідусь у Жданівці вбив безпомічного кролика.
Першим під ударом дрючка зігнувся навпіл Грек. Пінгвін, притримуючи штани, бігав галявиною, ухиляючись від розлюченого месника, завиваючи, коли його діставали. Яга заплющила очі, прислухаючись до шуму, що віддалявся, і розплющила їх лиш тоді, коли голову підвели, а до обличчя притисли мокру прохолодну хустку.
— Василю… — Прошепотіла вона розпухлими наче вареники губами, важко проковтнувши клубок у горлі, — звідки ти взявся?
— Що вони з тобою зробили, гади! Я тебе загубив на якийсь час у парку, знайшов тільки, коли шум почув. Ти піднятися можеш чи прямо сюди «швидку» викликати?
— Сама спробую… Тільки не йди.
Яга ледь змогла втриматися на рівних, зависнувши на Василевих руках. У голові пульсував біль, а разом з ним блимала свідомість. Дуже повільно вони дісталися алеї, Яга, дедалі більше припадаючи на ліву ногу, повалилася на лавку перед фонтаном. Василь намочував хустку, витирав їй обличчя, руки.
— У тебе, здається, ніс переламаний. А зуби що, цілі?
Яга ворухнула язиком. Передній верхній зуб був неприродно вивернутий досередини, вона штовхнула його вперед, скривившись від болю, зуб хитнувся, дряпаючи губу.
— Мабуть, один зуб вибитий. А як обличчя?
Василь не відповів. Екзотичне, незвично цікаве обличчя, яке вразило його з першого погляду, навіть не вгадувалося під жахливою маскою: здуті губи, набряклі очі, розпухлий ніс, подряпини, синці…
— А моя сумка? Там паспорт.
— Не хвилюйся, ось вона, у мене. Відпочила трохи? Давай потихеньку до траси дійдемо.
За чверть години Яга лежала на своєму величезному ліжку, Василь грів воду, розливав її по каструльках, запарюючи трави. Ще за півгодини, закутана, як мумія, у просякнуте відварами простирадло, ковдру, з холодним компресом на лобі, важко ворушачи язиком, Яга шемрала про події сьогоднішнього вечора, час од часу змовкаючи, провалюючись у сповнене важкими чорно-білими образами забуття.
Обличчя римлянина, котрий приїхав негайно, було суворим, кам’яним. Електрик Гриць, що випадково виявився в гостях у друга, хрускав пальцями і стиха матюкався. Троє чоловіків одійшли від ліжка, тісно сіли за невеликий кухонний столик, торкаючись один одного плечима, коротко перемовилися.
— Скажи, що зібрати на перший випадок. — Голос у фізика був жорстким, як у військового, що прийняв рішення. — Ми вийдемо, залишимо двері відчиненими, викличемо «швидку», почекаємо біля під’їзду, доки приїде лікар, щоб не було зайвих запитань. Зараз тобі нічого пояснювати не доведеться, важкий стан очевидний, але завтра, можливо, доведеться давати свідчення міліції. Поки не побачиш когось із нас, ні про що не розповідай, зрозуміла?
Яга погано розуміла сказане, голова горіла, дуже хотілося спати. Та й що вона могла заперечити, напівжива?
Бригада «швидкої допомоги», що прибула за викликом у відімкнену квартиру із жорстоко побитою дівчиною, яка спала на ліжку, знайшла паспорт і зібрані речі на столі, негайно госпіталізувала абсолютно спокійну, навіть умиротворену потерпілу, не одержавши жодної зрозумілої відповіді про причини таких важких побоїв. Мовчки витримавши перший огляд у лікарні та болючі маніпуляції із накладання швів на чоло й губу, обробку подряпин, Яга провалилася в глибокий сон на вузенькому лікарняному ліжку вже під ранок. Назавтра їй видалили вибитого переднього зуба, провели рентгенівське обстеження, переконалися, що розривів внутрішніх органів немає. Було виявлено тріщини двох ребер, перелом носа, розтягнення сухожиль на правій нозі, численні садна на всьому тілі, особливо біля хребта.
— Ти знаєш, що в тебе сколіоз? — спитав молодий бородатий лікар-ортопед, розглядаючи рентгенівські знімки.
— Знаю, — Яга намагалася вимовляти якомога менше слів, шепелявлячи через дірку на місці переднього зуба.