Що можуть нам дати хороші книжки?
Слово «засоби» в нашому випадку можна тлумачити двома різними способами. В попередньому абзаці ми вжили його, маючи на увазі правила читання, тобто метод, який ви застосовуєте, щоб стати вправнішим читачем. Але під «засобами» можна розуміти також і те, що ви читаєте. Метод так само марний без матеріалів, до яких його можна було б застосувати, як матеріали марні без методу, який можна було б застосувати до них.
Отже, якщо вживати слово «засоби» в цьому другому сенсі, то засобами, які слугуватимуть для подальшого вдосконалення ваших читацьких навичок, є книжки, які ви читатимете. Ми казали, що метод можна застосовувати до всього, що ви читаєте, і це справді так, якщо розуміти під цим будь-який різновид книжок: художню та документальну літературу, праці пояснювального та розважального характеру, практичні чи теоретичні книги. Проте цей метод, принаймні в такому вигляді, в якому ми його подали під час розгляду аналітичного й синтопічного читання, не є застосовним до кожної книжки. Річ у тім, що для читання деяких книжок в ньому нема потреби.
Ми вже казали це, але хочемо знову на цьому наголосити, адже цей факт є особливо актуальним для того завдання, яке тепер перед вами стоїть. Якщо ви читаєте з метою стати вправнішим читачем, то вам не слід читати абищо. Вам не стати кращим читачем, якщо ви читатимете лише такі книги, що вже цілком вам під силу. Ви мусите братися до читання книжок, які, гак би мовити, вам не до снаги чи не зовсім доступні для вашого розуміння. Лише такі книги розширюватимуть ваш розум. А якщо ваш розум не розширюватиметься, ви не вчитиметесь.
Отже, вам вкрай важливо не лише вміти добре читати, але й вміти віднаходити книжки, які ставлять перед вами такі вимоги, завдяки яким можна вдосконалити свої читацькі навички. Книжка, яка здатна лише розважити чи потішити вас, може бути приємним способом провести вільну годинку, але ви маєте усвідомлювати, що не отримаєте від неї нічого, крім розваги. Ми не проти розваг як таких, але хочемо наголосити на тому, що їх не супроводжує розвиток ваших читацьких навичок. Те саме стосується і книг, які лише повідомляють якісь нові для вас факти, ніяк при тому не сприяючи розумінню цих фактів. Читання заради інформації не сприяє розширенню розуму, як і читання заради розваги. Вам іноді може здаватися інакше, але це лише тому, що ваш розум став після прочитання такої книжки дещо більш наповненим фактами. Але по суті стан його не змінився. Відбулася кількісна зміна, але не покращення ваших навичок.
Ми багато разів казали, що вправний читач під час читання вимогливий до себе. Він читає активно, наполегливо. Але тепер ми маємо сказати дещо інше. Книжки, до яких ви маєте застосовувати свої читацькі навички, зокрема свої навички аналітичного читання, також мають бути вимогливими до вас. Треба, щоб вам здавалося, ніби вони за межею ваших здібностей. При цьому ви не маєте боятися, що це справді так, адже нема жодної книжки, яка була б геть недоступною для розуміння, якщо застосувати до неї описані нами правила читання. Це, звісно, не означає, що ці правила дозволять вам одразу досягти дивовижних результатів. Є, безперечно, такі книжки, які вимагатимуть від вас над- зусиль, хоч би яким вправним читачем ви були. Насправді саме такі книги вам слід шукати: вони якнайкраще допоможуть вам ставати все більш і більш вправним читачем.
Деякі читачі помилково вважають, що такі книги, що неодмінно вимагають від них постійного та нескінченного застосування читацьких навичок, завжди належать до відносно малознайомих їм галузей. На практиці для більшості читачів це означає, що лише наукові книжки — і, можливо, книжки з філософії — підпадають під цей критерій. Але насправді це зовсім не так. Ми вже зазначили, що видатні наукові книги в багатьох аспектах читати простіше, ніж ненаукові, оскільки автори таких книг усіляко прагнуть допомогти читачеві знайти з ними спільну мову, визначити їхні ключові пропозиції та головні аргументи. У художніх творах ви такої допомоги не знайдете, а отже, зрештою саме вони, напевне, будуть для вас найскладнішими, найвимогливішими книжками. Гомера, наприклад, з багатьох точок зору читати складніше, ніж Ньютона, попри той факт, що за першого прочитання ви можете більше збагнути з творів Гомера. Річ у тім, що Гомер торкається таких тем, про які складніше писати добре.
Ті труднощі, про які ми тут кажемо, дуже відрізняються від труднощів, пов’язаних із поганими книжками. Погану книжку теж складно читати, бо вона не піддається спробам її проаналізувати, і вислизає, як тільки вам здається, що ви нарешті змогли її зрозуміти. Річ у тому, що коли ви читаєте погану книжку, вам просто нема чого розуміти. Вона не заслуговує на ваші зусилля, адже вони не принесуть жодних плодів.