Выбрать главу

Існують різні види засобів для того, щоб робити в книзі розумні та плідні позначки. Ось підбірка таких засобів:

1. ПІДКРЕСЛЕННЯ — основних тез, важливих чи переконливих тверджень.

2. ВЕРТИКАЛЬНІ РИСКИ НА ПОЛЯХ — щоб зробити наголос на вже підкресленому твердженні чи позначити уривок, який є задовгим для підкреслення.

3. ЗІРОЧКА, ВИНОСКА ЧИ ЩЕ ЯКИЙСЬ ЗНАЧОК НА ПОЛЯХ - щоб зробити наголос на десяти-дванадцяти найважливіших твердженнях чи уривках книги. Можливо, вам доведеться позагинати кутики сторінок з такими відмітками, або позначити їх закладкою. В обох випадках ви зможете будь-коли взяти книгу з полиці і, відкривши на позначеній сторінці, освіжити пам’ять.

4. ЦИФРИ НА полях — щоб позначити послідовність тез, за допомогою яких автор вибудовує аргумент.

5. НОМЕРИ ІНШИХ СТОРІНОК НА полях - щоб позначити, де ще в книзі автор висловлює схожі тези чи тези, які пов’язані з позначеним або суперечать йому; пов’яза ти ідеї, які, хоч і розділені сторінками, становлять одне ціле. Багато читачів для посилання на інші сторінки користуються позначкою «Cf»; це значить «порівняйте» або «див.».

6. ОБВЕДЕННЯ КЛЮЧОВИХ СЛІВ ЧИ ФРАЗ — мета цього десь така ж, як і при підкресленні.

7. НАПИСИ НА ПОЛЯХ, АБО Ж НА ВЕРШИНІ ЧИ ВНИЗУ СТОРІНКИ — щоб записати питання (а іноді й відповіді), які у вас викликає якась частина тексту; звести складне обговорення до простого твердження, записати послідовність основних тез протягом всієї книги. Задній форзац можна використати для записування власного покажчика авторських аргументів у порядку їх появи. Для запеклих любителів книжкових позначок зазвичай найбільшу роль грає передній форзац. Дехто відводить його під екслібрис. Але він позначає лише фінансове володіння книгою. Передньому форзацу більше пасує відображати хід вашого мислення. Закінчивши книгу і склавши свій особистий покажчик на задньому форзаці, поверніться до початку і спробуйте законспектувати книгу, не сторінка за сторінкою чи аргумент за аргументом (це вже зроблено в задній частині книги), але як інтегровану структуру, що містить базовий конспект і порядок частин. Цей конспект слугуватиме мірою вашого розуміння твору; на відміну від екслібриса, він відображатиме ваше інтелектуальне володіння книгою.

Три види занотовування

Існує три досить різні види нотаток, які можна робити в книгах і про книги. Які саме робитимете ви — залежить від рівня, на якому ви читаєте.

Коли ви піддаєте книгу ознайомчому читанню, у вас може не бути достатньо часу, щоб зробити в ній нотатки. Як ми писали, ознайомче читання завжди має обмежені часові рамки. І все ж, читаючи на цьому рівні, ви ставите важливі питання про книгу, і було б бажано — хоч і не завжди можливо — записувати ще свіжі відповіді.

Питання, на які відповідає ознайомче читання, такі — по-перше, якого типу ця книжка? По-друге, про що вона загалом? І по-третє, який структурний порядок книги, завдяки якому автор розвиває свою концепцію чи розуміння загального предмета? Ви можете і, певно, мусите робити нотатки по ваших відповідях на ці питання, особливо знаючи, що можуть минути дні чи місяці до того, як ви зможете повернутися до книги і зайнятися аналітичним читанням. Найкраще місце для таких нотаток — титульна сторінка чи сторінки змісту, для яких у вищенаведеній схемі нема інших використань.

Важливо визнати, що ці нотатки в основному стосуються структури книги, а не її змісту — принаймні не в деталях. Тож ми називатимемо цей вид занотовування структурним.

Під час ознайомчого читання, особливо читання довгої та складної книги, ви можете досягти певного уявлення про ідеї автора щодо обговорюваної теми. Проте часто це не буде можливим: в будь-якому випадку вам доведеться відкласти будь які судження щодо точності чи правдивості цих тверджень, аж поки ви не прочитаєте книгу уважніше. Тоді під час аналітичного читання вам треба буде дати відповіді на питання про правдивість та вагомість книги. Відтак нотатки, зроблені на цьому рівні, не структурні, а концептуальні. Вони стосуються як авторських, так і ваших концептів, оскільки вони були поглиблені чи розширені вашим прочитанням книги.

Існує очевидна різниця між структурним і концептуальним занотовуванням. Який тип нотаток ви ведете, читаючи декілька книг синтопічно — тобто читаючи декілька книг на одну і ту ж тему? У цьому випадку ці нотатки скоріше за все будуть концептуальними; нотатки на окремій сторінці можуть стосуватися не лише інших сторінок тієї ж книги, але й сторінок інших книг.