«Еверест» був узятий 2010 року — Спірідон Кілінкаров дав бій регіоналам на виборах міського голови Луганська та фактично виграв їх. Під час кампанії йому вдалося залучити великі фінансові, медійні та адміністративні ресурси всіх «ображених» та колишніх регіоналів, які мали конфлікти з Олександром Єфремовим та його оточенням. Партія регіонів тоді знову виставила на вибори слабкого, безвольного Сергія Кравченка, який був практично підлеглим Єфремова і виконував його команди. Коли стало очевидним, що Кілінкаров виграє вибори мера в обласному центрі, в ситуацію втрутилися тодішній президент Віктор Янукович і голова КПУ Петро Симоненко. За словами джерел із Партії регіонів, під час зустрічі Януковича з Симоненком було ухванено рішення дати Кілінкарову команду відступити, переписати протоколи та віддати крісло мера Кравченку. За це регіонали погодилися на призначення секретарем міськради комуніста, віддали Кілінкарову нелегальні фінансові потоки з міського транспорту та ще кількох сфер, а також передали йому велику суму грошей готівкою. Сергій Кравченко став мером удруге із принизливим результатом, «випередивши» Кілінкарова на 21 голос, за що отримав образливе прізвисько. Але найскладнішим було домовитися саме зі Спірідоном Кілінкаровим. Він прагнув влади, він переміг на виборах та довго сперечався і торгувався. Саме з того часу в Луганську почали говорити про те, що Кілінкаров стане наступним очільником КПУ — тоді він уперше продемонстрував свій потенціал на реальних виборах та величезні амбіції. І багато в чому дії Спірідона Кілінкарова в 2014 році були зумовлені результатами виборів‑2010.
Навесні 2014‑го луганські комуністи на чолі зі Спірідоном Кілінкаровим та Юрієм Хохловим (про долю якого ми вже також згадували у розділі про розграбування вугільних підприємств) були одними з перших, хто почав організовувати та прикривати різноманітні заходи «русской весны». Ближче до квітня, як потім стане очевидно, вони отримали на це і фінансування.
Наприкінці січня у Луганську почали активізуватися старі та з’являтися нові дрібні громадські формування антимайданівського формату, підконтрольні ПР. Уже у березні–квітні вони стали в авангарді антиукраїнського заколоту в регіоні.
Одне з таких формувань — організацію «Молода гвардія» — очолював наближений до Єфремова депутат обласної ради Арсен Клінчаєв, про якого ми вже неодноразово згадували вище. Назва організації була алюзією на радянський роман Олександра Фадєєва про комсомольське підпілля часів Другої світової, яке чинило опір нацистам у місті Краснодон під час німецької окупації та було знищене. З радянських часів на Луганщині існував своєрідний культ «Молодої гвардії», який регулярно підкріплювався ідеологічними акціями та був спрямований переважно на старше покоління. Втім, у реальності «Молода гвардія» зразку 2014 року була лише формуванням «тітушок», які діяли за вказівками місцевої влади.
На початку лютого з’явилася ще більш радикальна проросійська «Луганська гвардія». Створювалася вона на основі місцевого осередку ПСПУ Наталії Вітренко, а її лідером було обрано секретаря Луганського міськкому ПСПУ Олександра Харитонова, який працював вантажником на центральному ринку. Ще одним «видатним активістом» організації стала 21-річна Анастасія Пятерікова — танцівниця з нічного клубу, яка стала ведучою проросійських мітингів і швидко прославилася завдяки відвертим фотографіям у соцмережах. Уже у лютому представники «Луганської гвардії» встановили у центрі Луганська невелике наметове містечко, в якому чергували спортивні молодики з битами, кастетами та арматурою. Своєю метою вони проголошували захист адміністративних будівель від радикалів. Існувало наметове містечко за рахунок луганських регіоналів, чого останні особливо і не приховували.
Перший масштабний проросійський мітинг у Луганську, як і в Донецьку, відбувся 1 березня 2014 року. У той день у центрі міста зібралося до десяти тисяч осіб, що для Луганська було дуже значною цифрою. Як і в сусідньому обласному центрі, натовп був заряджений ненавистю до прибічників Майдану. Й організатори акції зробили все, щоб розпалити ці емоції ще більше. Ведучим мітингу був депутат Луганської облради від Партії регіонів Родіон Мірошник. Спочатку він надав слово голові облради Валерію Голенку, потім запросив до мікрофона огрядного лідера «Луганської гвардії» Олександра Харитонова. Той поніс зі сцени відверту маячню.
«У мене рідко виходить побути в інтернеті. Але абсолютно випадково мій син знайшов. Дві книги «Майн кампф», ціна кожної — 65 мільйонів доларів. Тобто після стількох років ці книги мають таку ціну! Фашизм знову піднімає голову!»