— Поліцію?
Ленґдон подивився Колерові у вічі.
— Так, поліцію. Ви прислали мені факс із фотографією убитого. Ви що, не викликали поліції?
— Ні.
— Що?
Сірі очі Колера пожорсткішали.
— Не все так просто, містере Ленґдон.
Ленґдона охопила тривога.
— Але... про це, безумовно, повідомили ще когось!
— Так. Прийомну дочку Леонардо. Вона теж фізик, працює у нас в ЦЕРНі. Вони мали спільну лабораторію і працювали разом. Цього тижня міс Ветра була у відрядженні. Я сповістив її про смерть батька, і вона вже їде сюди.
— Але ж скоєно убивство...
— Формальне розслідування, — сказав Колер твердим голосом, — буде проведено. Однак воно, найімовірніше, розпочнеться з обшуку лабораторії Леонардо Ветри, а вони з дочкою не пускали туди сторонніх. Тому з розслідуванням доведеться зачекати до приїзду міс Ветри. Думаю, це найменше, що я можу зробити зі свого боку на знак поваги до неї.
Колер повернув ключ у замку.
Двері відчинилися, з кімнати зі свистом вирвалася хвиля крижаного повітря і вдарила Ленґдонові в обличчя. Від несподіванки він відсахнувся.
За порогом був чужий світ. Помешкання оповив густий білий туман. Він клубочився довкола меблів і застилав кімнату молочною імлою.
— Що це за... — запинаючись, вимовив Ленґдон.
— Фреон, — коротко пояснив Колер. — Я охолодив кімнату, щоб зберегти тіло.
Ленґдон машинально застебнув піджак, щоб не змерзнути, Я в країні Оз, подумав він. Але я забув чарівні капці.
9
Труп лежав на підлозі й мав жахливий вигляд. Покійний Леонардо Ветра лежав на спині, голий, і його шкіра набула синювато-сірого відтінку. Шийні хребці в місці перелому стирчали назовні, а голова була повністю скручена назад. Притиснутого до підлоги обличчя видно не було. Убитий лежав у замерзлій калюжі власної сечі, волосся довкола зіщулених геніталій вкрилося памороззю.
Стримуючи раптову нудоту, Ленґдон перевів погляд на груди покійного. Хоч він уже безліч разів розглядав цю симетричну рану на фотографії, яку одержав факсом, у дійсності тавро справляло набагато сильніше враження. Випалені на тілі літери були дивовижно чіткі... і бездоганно складалися в страшний символ.
Ленґдон не міг зрозуміти, від чого його так трясе: від дикого холоду чи від усвідомлення всього значення того, що він зараз бачить.
Він обійшов тіло й прочитав слово з іншого боку, щоб зайвий раз пересвідчитися в дивовижній симетрії тавра. Серце калатало. Тепер, коли він бачив цей символ так близько, він здавався ще незбагненнішим.
— Містере Ленґдон? — покликав Колер.
Ленґдон його не чув. Він перенісся в інший світ... у власний світ, у свою стихію, світ, де зіштовхувалися історія, міфи й факти... і від цього почувся впевненіше. Думка запрацювала.
— Містере Ленґдон? — Колер запитально дивився на нього.
Ленґдон не підвів голови. Він уже повністю опанував себе й зосередився.
— Що вам відомо на цей момент?
— Тільки те, що є на вашому сайті. Ілюмінати означає «просвітлені». Так називалося одне давнє братство.
Ленґдон кивнув:
— Ви чули цю назву колись раніше?
— Ніколи. Уперше я її побачив на грудях містера Ветри.
— І спробували знайти якусь інформацію в Інтернеті?
— Так.
— І, поза сумнівом, знайшли сотні посилань?
— Тисячі, — уточнив Колер. — Однак на вашому сайті були посилання на Гарвард, Оксфорд, на одне солідне видавництво, а також був перелік публікацій на цю тему. Як науковець, я розумію, що цінність інформації зумовлюється її джерелом. Ви видалися мені гідним довіри.
Ленґдон усе ще не відводив погляду від трупа.
Колер змовк. Тепер він тільки дивився на Ленґдона, чекаючи, що той проллє якесь світло на загадкове вбивство.
Ленґдон підвів голову і роззирнувся в замороженому помешканні.
— А ми не могли б порозмовляти в якомусь теплішому місці?
— Тут теж нормально. — Колерові холод начебто зовсім не дошкуляв. — Поговорімо тут.
Ленґдон наморщив чоло. Історія ілюмінатів була аж ніяк не проста. Я тут задубію, доки щось поясню. Він іще раз подивився на тавро, і йому знову стало моторошно.
Хоч про емблему ілюмінатів було написано чимало, жодний науковець так ніколи її й не бачив. У старовинних документах цей символ називали амбіграмою — від латинського кореня ambi, який означає «обидва». Амбіграма прочитується в обох напрямках. Символи-амбіграми не така вже й рідкість — це, наприклад, свастика, інь і ян, зірка Давида, простий хрест, однак те, що амбіграму можна зробити зі слова, здавалося абсолютно неймовірним. Сучасні символоги довгий час намагалися написати слово «ілюмінати» так, щоб воно було повністю симетричним, але всі їхні зусилля виявилися марними. І тому більшість науковців дійшли висновку, що цей символ — просто черговий міф.