Вітторія тріумфувала:
— Ви ж самі нас учили, директоре. У всесвіті є два види матерії. Це науковий факт. — Вона повернулася до Ленґдона. — Містере Ленґдон, що каже Біблія про настання світу? Що Бог створив?
Ленґдон розгубився, не розуміючи, до чого тут це запитання.
— Гм... Бог створив... світло і тьму, рай і пекло...
— Саме так, — перебила його Вітторія. — Він усе створив парами. Симетрично. У повній рівновазі. — Вона знову обернулась до Колера. — Директоре, наука твердить те саме, що й релігія: усе, що створив великий вибух, має у всесвіті свою протилежність.
— У тому числі й матерія, — прошепотів ніби сам до себе Колер.
Вітторія кивнула.
— І в результаті батькового експерименту, зрозуміло, виникло два види матерії.
Цікаво, що це означає, думав Ленґдон. Леонардо Ветра створив протилежність матерії?
— Речовина, про яку ти говориш, — сердито мовив Колер, — існує деінде у всесвіті. На Землі її напевно немає. Можливо, її немає навіть у всій Нашій галактиці!
— Саме так, — підтвердила Вітторія. — І це доводить, що частинки в цих контейнерах мусили бути створені штучно.
— Вітторіє, — обличчя Колера пожорсткішало, — ти серйозно стверджуєш, що тут лежать зразки цієї екзотичної речовини?
— Ще й як серйозно! — Вона з гордістю подивилася на прозорі контейнери. — Директоре, перед вами перші у світі зразки антиматерії.
20
Другий етап розпочався, думав убивця, крокуючи темним тунелем.
Смолоскип у руці був непотрібний. Він це знав. Смолоскип був лише для того, щоб справити враження. А враження — понад усе. Він давно зрозумів, що страх — його союзник. Страх паралізує краще, ніж будь-яка зброя.
У тунелі не було дзеркала, у якому він міг би помилуватися новим убранням, однак тінь від широкої ряси переконувала, що виглядає він ідеально. Проникнення до табору ворога було частиною змови... найцинічнішою деталлю плану. У найсміливіших мріях він не уявляв себе в цій ролі.
Ще два тижні тому він подумав би, що місія, яка чекає на нього по той бік тунелю, нездійсненна. Рівнозначна самогубству. Це все одно, що опинитися беззбройним у лігві лева. Однак Янус змусив його переглянути поняття нездійсненного.
Упродовж минулих двох тижнів Янус відкрив йому чимало таємниць... Однією з них був цей тунель. Давній, утім, і досі цілком придатний для використання.
Наближаючись до цитаделі ворога, убивця застановлявся, чи завдання, що чекає на нього там, буде й справді таким простим, як обіцяв Янус. Янус запевнив, що хтось усередині про все подбає. Хтось усередині. Неймовірно. Що більше він думав про свою місію, то простішою вона йому здавалася.
Вахад... тінтаїн... тхалатха... арбаа, подумки сказав він арабською, дійшовши до кінця тунелю. Один... два... три... чотири...
21
— Здається, ви чули про антиматерію, містере Ленґдон? — Вітторія уважно дивилась на нього. Її смаглява шкіра різко контрастувала з білими стінами.
Ленґдон звів очі. Раптом він відчув себе невігласом.
— Можна так сказати... У певному сенсі.
— Ви дивилися «Стар трек». — Вона ледь помітно всміхнулася. Ленґдон почервонів.
— Мої студенти люблять цей серіал... — Він наморщив чоло. — Здається, антиматерія слугує паливом для «Ентерпрайза»?
— Добра наукова фантастика черпає ідеї зі справжньої науки.
— То антиматерія реально існує?
— Це закономірність природи. Усе має свою протилежність. Протони мають електрони, «верхні» кварки мають «нижні» кварки. На субатомному рівні панує досконала симетрія. Матерія й антиматерія — це інь і ян фізики. Антиматерія забезпечує фізичну рівновагу. — Ленґдон пригадав про дуальність Галілея. — Науковцям відомо ще з 1918 року, що в результаті великого вибуху утворилося два види матерії. Один із них — це та матерія, яку ми бачимо навколо. З неї створені гори, дерева, люди — все на Землі. Другий вид — протилежність знайомої нам матерії. Вона ідентична з нею в усьому, за винятком того, що її частинки мають протилежний заряд.
— Добре, але ж зберігати антиматерію практично неможливо, — нарешті отямився Колер. У його голосі забриніли нотки сумніву. — Як вам із батьком вдалося її нейтралізувати?
— Батько сконструював вакуумний контейнер з протилежною полярністю, щоб витягувати позитрони антиматерії з прискорювача, перш ніж вони зникнуть.
— Але ж вакуум витягував би і матерію! — сердито вигукнув Колер. — Відділити ці частинки одні від інших неможливо!