А в нього є ще й плюси, хотіла спитати Дана, та глянула на холодне лице Дениса і промовчала. Той схвально кивнув:
— Мудре рішення. Переваг, утім, небагато. Ти матимеш відносну волю — тобто ніхто не заважатиме тобі вражаюче швидко котитися вниз. Стосовно швидкості — повір, я знаю, про що говорю. Тепер про мінуси. Найперше: Мирка тобі доведеться віддати до будинку маляти, бо вокзальне життя не для-такої крихітки — ти зі мною згодна? А іншого життя в тебе не буде. І знаєш, чому? Бо бродяги зазвичай не здобувають вищої освіти, а без документів їх навіть на будівництво не візьмуть працювати, тому тобі не світить навіть гуртожиток, принаймні офіційно. А неофіційно — доки ти працюватимеш за обраним тобою фахом, ти, звісно, матимеш сяке-таке житло, а ще будеш стояти на обліку в міліції — до речі, брак документів тут буде також грати проти тебе. А назагал у цьому обліку не було б нічого страшного, якби, знову ж таки, не Мирось. Рано чи пізно ти захочеш забрати його до себе, я ж не помиляюся? Так ось, тобі його не віддадуть. Дітей не віддають на виховання повіям.
— Я не…
— Я знаю, що не. Поки що. Але ненадовго — якщо ти підеш звідси. І навіть у разі дива Божого, що дасть тобі змогу вийти заміж за мультимільйонера, навряд чи цей гіпотетичний обранець захоче мати доважок до твоєї вроди у вигляді дитини з дитячого будинку. Він, безумовно, чекатиме, що ти народиш йому своїх. До речі, чим ти хотіла займатися, доки не опинилася на вулиці?
— Я вчора вже казала.
— Повтори ще раз.
— Прикладною математикою.
— Що ж, програміст — хороший фах, і я вірю, що ти маєш відповідні здібності, але їх самих недостатньо для виживання.
— А чому ви так дивно говорите?
— Як, нагідко?
— Ну, так… правильно. Як неживий.
Ден прикрив долонею рота, а потім, перекривлюючи її, заявив:
— Ну, бо я від цього кайфую. Але підемо далі. Варіант другий: ти нарешті говориш мені своє справжнє прізвище — ну-ну, не треба робити такі великі очі, я надто стріляний горобець для цієї полови! — ми знаходимо твого дядю Васю і намагаємося встановити справедливість на території однієї окремо взятої квартири загальною площею десь сорок метрів квадратних.
— Ми?!
— Ой, руда, яка ж ти нетерпляча! — Денис завовтузився у своєму кріслі так, ніби нетерплячість ця була заразною. — Звісно, що ми — це відсотків на вісімдесят я, бо сама ти не впораєшся. І якщо ти нарешті припиниш обривати мене щохвилини, я скажу, що перевага тут теж одна, зате суттєва: ти отримаєш власний законний дах над головою, для себе і для Мирка. Недоліки: шанси на успіх п’ятдесят на п’ятдесят, бо я не сумніваюся, що той Василь Невідомий підкупив усіх, кого можна підкупити, починаючи з опікунської ради і закінчуючи БТІ — бюро технічної інвентаризації, підсунув їм усім під ніс липовий заповіт… а може, і не липовий, де вказано, що його покійна дружина залишає йому планету Земля і частку космосу на додаток. А якщо вони перебували в законному шлюбі, то й заповіту не потрібно — він спадкоємець першої черги.
— Та не було ніякого шлюбу! — у відчаї крикнула Дана. — Ви мене вчора зовсім не слухали! Я ж вам пояснювала…
— Сонечко, «загубити» паспорт і отримати новий задля штампу й замітання слідів — це такий давній винахід шлюбних аферистів, що встиг стати аксіомою. А київські РАГСи — так люди живуть не тільки в Києві. Ти не думала про те, що Вася той міг бути з якогось села, наприклад, Малі Чабани в Карпатських чи Кримських горах, і що розписують пари у вашій країні за місцем проживання жінки або чоловіка. У селі це ще простіше — прийшли до сільради, і все. Не знаю, чи перевіряла це міліція…
— І я не знаю.
— Однак гадаю, що ні. І не тому, що вони до цього не додумалися, а тому, що в цьому бедламі, де ви маєте нещастя жити, а тепер і я разом із вами, нині всім на все начхати. Кожен вигадує сто тисяч причин, чому саме він не може виконувати свою роботу, так як слід, від низької зарплати та високої інфляції, і до вершин народної творчості в галузі залізних відмазок: «А воно мені треба?» Зате потім усі щиро, до сліз в очах, дивуються, звідки взявся такий бардак, і чому він так довго триває. Але це так, ліричний відступ. Отже, повторюся, шанси на перемогу є, проте вони вимагають уточнення. А тебе, наскільки я зрозумів, не надто надихає ще одна зустріч із дядею Васею.
Дана здригнулася.
— А тепер третій варіант. Ти залишаєшся жити тут, я дістаю тобі й твоєму братові всі документи, натомість ти допомагаєш мені в деяких ескападах.
— Де-де?
— Довго пояснювати. Просто повір — це варіант для тебе найкращий. Це як довгостроковий контракт на ескорт-сервіс, але без жодних сексуальних зазіхань, і з мого боку, і з боку будь-кого іншого — я про це подбаю. А ти можеш тим часом піти на підготовчі курси. Що ти там обрала, політех? До політехнічного інституту.