«Марш мав рацію, — промайнула думка серед хаосу битви. — Ця істота боїться за своє життя. Її можна вбити».
Інквізитор хрипів, а металеві штирі стирчали з його очей зовсім близько від обличчя Келсьє. Краєм ока ватажок побачив, як Еленд Венчер позадкував від них.
— Із дівчиною все гаразд! — витиснув Келсьє крізь зціплені зуби. — Її не було на баржах Рену. Забирайся звідси!
Еленд завагався, але нарешті нагодився його охоронець і потягнув хлопця геть.
«Не можу повірити, що я щойно врятував дворянина, — подумав Келсьє, силкуючись задушити інквізитора. — Сподіваюся, ти оціниш це, дівчинко».
Напружуючи всі м’язи, інквізитор поволі таки розчепив його пальці. На обличчі нелюда знову з’явилася посмішка.
«Які ж вони дужі!»
Інквізитор відіпхнув Келсьє, а тоді «притягнувся» до солдата й поїхав поковзом по бруківці. Ударившись об труп, він крутнув заднє сальто і скочив на ноги. Його шия була червона й роздряпана, але нелюд усе одно щирився.
Келсьє «відштовхнувся» від солдата й теж перекидом звівся на ноги. Обік нього Рену прихилився до воза. Келсьє зустрівся з ним очима й ледь помітно кивнув.
Зітхнувши, Рену впав додолу з топірцем у спині.
— Келсьє! — гукнув Гем через голови бійців.
— Забирайся звідси! — відказав йому ватажок. — Рену мертвий.
Гем скинув поглядом на тіло псевдолорда, а тоді кивнув. Відтак обернувся до своїх людей і став вигукувати накази.
— Уцілілий, — покликав його скрипучий голос.
Келсьє рвучко обернувся. Оточений хмарою атієвих тіней, інквізитор ішов до нього, ступаючи зі сповненою сили спритністю, характерною для п’ютером’яза.
— Уцілілий в Гатсіні, — прорипів нелюд. — Ти обіцяв битися зі мною. Чи мені вбити ще кількох скаа?
Келсьє розвогнив метали.
— А хіба я сказав, що ми вже закінчили?
І він усміхнувся. Він боявся, потерпав від болю, але водночас почував захват. Якась його частина все життя прагнула цього бою.
Йому завжди було цікаво дізнатися, чи зможе він здолати інквізитора.
Вен звелася навшпиньки, відчайдушно вдивляючись у натовп.
— Що там? — запитав Доксон.
— Здається, я побачила Еленда!
— Тут? Це трохи безглуздо, тобі так не здається?
Вен почервоніла. «Може, й так».
— У будь-якому разі, я спробую роздивитися битву краще.
Вона схопилася за виступи на стіні.
— Будь обережна, — сказав Доксон. — Якщо той інквізитор побачить тебе...
Вен кивнула й полізла вгору. Видершись достатньо високо, вона обвела поглядом перехрестя, шукаючи знайомі постаті. Доксон мав рацію: Еленда ніде не було видно. Один із возів — той, із якого інквізитор зірвав клітку, — лежав, перекинутий на бік. Коні тупцювали неподалік, оточені зусібіч бійцями й натовпом глядьків.
— Що ти бачиш? — гукнув знизу Доксон.
— Рену лежить на землі! — спалюючи олово й придивляючись, відказала Вен. — Здається, у нього в спині топірець.
— Це може й не бути для нього смертельним, — дивно відповів Доксон. — Я небагато знаю про кандр.
«Кандр?»
— А що з полоненими?
— Вони всі вільні, — відказала Вен. — Клітки порожні. Доксе, там тьма-тьмуща скаа!
Здавалося, наче всі, хто мав бути на майдані Фонтанів, зійшлися до маленького перехрестя. Місце було в невеличкій заглибині, і Вен бачила тисячі скаа, які юрмилися на довколишніх вулицях, що вели вгору, розбігаючись навсібіч.
— Гем урятувався! — крикнула Вен. — Я не бачу його ні серед живих, ні серед мертвих! Страшка теж не видно.
— А Кел? — стривожено запитав Доксон.
Вен набрала в груди повітря.
— Він досі б’ється з інквізитором.
Келсьє розвогнив п’ютер і зацідив інквізиторові кулаком в обличчя, стараючись не влучити по пласких головках металевих штирів, що стирчали з очниць. Нелюд похитнувся, і Келсьє угвинтив кулак йому в живіт. Інквізитор загарчав і навідліг ляснув з-імли-народженого по обличчю, одним ударом збивши його з ніг.
Келсьє труснув головою. «Як же цього гада вбити?» — подумав він, «поштовхом» зводячись на ноги й відступаючи.
Інквізитор рушив до нього. Деякі солдати шукали в юрбі Гема та його бійців, але більшість лише стояли, витріщаючись. Про поєдинки між двома могутніми алломантами пошепки оповідали історії, але на власні очі такого ніхто не бачив. І солдати, і простолюд стояли вражені та з трепетом спостерігали за битвою.