«Вісім. Він сказав, що їх вісім. Для чого ж тоді інші?»
Її бесідник чекав. Вен потягнулася до другого, невідомого їй джерела, так, як це робила раніше, і скерувала її на Келсьє.
Усмішка того стала ще ширшою, він відкинувся назад і глянув на товариша.
— Так. Вона це зробила.
Доксон похитав головою.
— Щиро кажучи, Келе, я навіть не знаю, що думати. Мені й одного такого, як ти, було досить. Якщо вас буде двоє...
Вен, примруживши очі, недовірливо дивилася на чоловіків.
— Двоє кого?
— Навіть серед аристократії алломантія трапляється досить рідко, Вен, — відповів Келсьє. — Так, це спадковий хист, і більшість найсильніших алломантських родів належить до вельможного дворянства. Однак саме лише походження не гарантує цієї сили. Багато родовитих дворян мають доступ лише до одного з алломантичних умінь. Таких людей — тих, хто може застосовувати алломантію лише в одному з її восьми основних проявів, називають імлистими. Іноді ці здібності виявляються в скаа — але тільки тоді, коли він чи вона мають предка шляхетної крові. Зазвичай один імлистий трапляється на... приблизно десять тисяч мішанокровних скаа. Що ближчий і родовитіший предок-дворянин, то більша ймовірність, що скаа буде імлистим.
— Ким були твої батьки, Вен? — запитав Доксон. — Ти пам’ятаєш їх?
— Мене виростив зведений брат, Рін, — ніяковіючи, тихо відказала Вен. Це була не та тема, яку вона часто обговорювала з іншими.
— Він розповідав щось про твоїх батьків?
— Іноді, — зізналась вона. — Рін казав, що наша мати була повією. Не з власного вибору, але життя на дні... — дівчина урвала мову.
Коли вона була зовсім маленька, мати намагалася її вбити. Вен майже не пам’ятала, що тоді сталося. Її врятував Рін.
— А батько? — допитувався Доксон.
Вен звела очі на нього.
— Великий прелан Сталевого Міністерства.
Келсьє тихо присвиснув.
— Оце так іронія долі!
Вен опустила погляд на стіл. Зрештою вона взяла кухоль елю й добряче приклалася до нього.
Келсьє всміхнувся.
— Зобов’язувачі найвищої ланки Міністерства — родовиті дворяни. Батько передав тобі зі своєю кров’ю рідкісний дар.
— То... я одна з тих імлистих, про яких ти казав?
Келсьє похитав головою.
— Власне, що ні. Бачиш-но, саме тому ти нас так цікавиш, Вен. Імлисті мають доступ лише до однієї алломантичної здібності. Ти щойно продемонструвала, що маєш доступ до двох. А якщо ти володієш принаймні двома з восьми здібностей, то значить, володієш і рештою. Так воно влаштовано: якщо ти алломант, то маєш або одне вміння, або всі.
Келсьє подався вперед.
— Таких, як ти, Вен, називають з-імли-народженими. Навіть серед дворянства вони неймовірна рідкість. Серед скаа... досить сказати, що за все життя мені трапився ще тільки один з-імли-народжений скаа.
У кімнаті запала цілковита тиша. Усе неначе знерухоміло. Вен утупилась у свій кухоль неуважним, стурбованим поглядом. З-імли-народжені. Звісно, вона чула оповіді про них. Перекази.
Келсьє і Доксон сиділи мовчки, даючи їй змогу зібрати думки докупи. Нарешті дівчина запитала:
— То... що це все означає?
Келсьє всміхнувся.
— Це означає, що ти, Вен, особлива. У тебе є сила, якій позаздрить більшість вельможних дворян. Сила, яка зробила б тебе однією з найнебезпечніших і найвпливовіших осіб у Останній імперії, якби ти народилася аристократкою, — він знову нахилився ближче до неї. — Але ти не народилася аристократкою. Ти не дворянка, Вен. Тобі не треба грати за їхніми правилами... І це робить тебе ще могутнішою.
4
Очевидно, наступний етап моєї подорожі пройде Террісійським нагір’ям. Кажуть, що це холодне й безжальне місце — край, у якому самі гори створені з льоду.
Наші звичні слуги не витримають такого випробування. Мабуть, доведеться найняти террісійців-тягонош, щоб нести наше спорядження.
— Ти ж чув, що він сказав! Він планує роботу, — Улефові очі блищали від захвату. — Цікаво, на котрий із Великих домів він націлився?
— Гадаю, на один із наймогутніших, — відказав Дістен, Кеймонів старший розвідник. Він мав лише одну руку, але його очі й вуха були найгостріші у ватазі. — Він ніколи не витрачає часу на дріб’язкову роботу.
Вен сиділа мовчки, її кухоль з елем — той самий — стояв перед нею майже повний. За її столом зібралося багато люду: Келсьє дозволив злодіям повернутися до лігвища на той час, доки не почалася його зустріч. Хоча Вен воліла б лишитися на самоті. Життя з Ріном привчило її до самотності: якщо підпустиш когось заблизько, у нього з’явиться більше можливостей зрадити тебе.