Третяк, тернар (лат. — ternarius) — дрібна польська срібна монета вартістю 3 денари. Першими третяками стали давні квартники князя Владислава Ягайла, які з 1396-го дорівнювали 1/6 гроша. Карбування третяка було відновлено 1527 — 1546 pp. Останній раз третяки карбували 1591 — 1630 р. У XIX ст. третяк був лічильним поняттям в Україні, що відповідав 3 шагам (6 копійкам).
Трояк (лат. grossus triplex — потрійний гріш) — польська срібна монета, що дорівнювала трьом грошам. Їх карбували з 1528 року в Польщі, з 1546-го — у Литві, а 1601-го виготовлення трояків припиняється. У 1618 — 1624 pp. карбування відновлюється з вартістю, меншою на половину. У 1765 — 1794 pp. налагоджено випуск мідних трояків. У 1794 році Австрійська імперія карбує для окупованих нею земель Галичини трояк; згодом трояк карбують Варшавське князівство (1810 — 1814), Королівство Польське (1815 — 1841), Краків (1835).
Чворак— срібна монета, вартість якої дорівнює 4 литовським, 5 польським грошам. Карбувались литовським монетним двором у 1565—1569 pp. За кордоном отримали назву «бородачі», оскільки короля на монеті було зображено з довгою бородою.
Шостак (пол. — szostak) — польська срібна монета, вартістю 6 мідних грошів. Карбування шостака розпочато 1528-го, вага його — 5,3 г (з них 4,6 г чистого срібла). У XIX ст. шостак був лічильним поняттям в Україні і відповідав 6 шагам (12 копійкам).
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Дати характеристику грошовому обігу на українських землях, які перебували у складі Польщі та Литви у XIV — XV cm.
2. Які монети карбував Владислав Ягайло?
3. Коли на землях України поширюються празькі гроші?
4. Якими були особливості грошового обігу у XV — XVI ст.в Україні?
5.До яких змін у грошовій системі призвела Люблінська унія (1569 р.)?
6. Описати грошове господарство українських земель другої половини XVII cm.
7. Що таке «севські чехи»? Дати їм характеристику.
8. Якими були грошові відносини козацько-гетьманської доби?
9. Які зміни в грошовому господарстві українських земель відбулись після Полтавської битви?
10 .Чи правильною є думка, що на початку XVIII cm. усі іноземні монети, що перебували в обігу в Україні, були ліквідовані? Відповідь обгрунтувати.
11. Коли на теренах України відбулася повна заміна іноземної монети
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Борщак І. Franco-ucrainica XVII — XIX s. // Стара Україна. — 1924. - № 7—8. — С 113-117.
2. Гловінський Є. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993. — С 447-448.
3. Демени М. К вопросу о чеканке севских чехов //Записки нумизматического отделения Русского Археологического общества. Т. 1. — СПб., 1903.
4. Єршов А. До історії грошової лічби і монети на Лівобережній Україні у XVII віці. - К., 1923.
5. Зварич В. З історії Львівського монетного двору в середині XVII ст. // Архіви України. - 1971. - № 2. - С 57 - 59.
6. Зварич В., Обухівський Р. Найважливіші нумізматичні терміни. —Львів, 1966.
7. Ковальчак Г. Економічний розвиток західноукраїнських земель. — К., 1988.
8. Котляр М. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XV ст. — К., 1968.
9. Котляр М. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму.-К., 1971.
10. Котляр М. Літописи Самовидця, Грабянки та Величка про грошовий обіг України XVII ст. // Український історичний журнал. — 1970.-№ 1. - С 18 - 25.
11. Котляр Н. К вопросу о правовом положении Львовского монетного двора в XIV — XV вв. // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. — №2. - С. 113 - 121.
12. Котляр Н. Монеты Владимира Ольгердовича // Нумизматика и сфрагистика. — 1971. — № 1. — С. 52 — 58.
13. Котляр Н. Монеты Червоной Руси в денежном обороте Польского государства в XIV— XV вв. // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. -№ 5. - С. 18 - 32.
14. Котляр Н. Проблемы и основные итоги исследований монет Червоной Руси // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. — № 2. — С. 91 — 11З.
15. Крип'якевич I. Богдан Хмельницький. — К., 1954.
16. Крип'якевич І. Монети Б. Хмельницького і П. Дорошенка // Стара Україна. - 1924. - № 1. — С. И - 15.
17. Рябцевич В. К вопросу о денежном обращении западнорусских земель в XIV — XV вв. // Нумизматика и сфрагистика. — 1965. — № 2. — С. 124 - 129.
18. Сивере А. Топография кладов с пражскими грошами. — СПб., 1922.
19. Стрішенець М. Основні засоби грошового обігу на борошномельному водяному промислі України у 2 полов. XVI — середина XVIII ст. //Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. — С. 42-43.
20. Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні. — К, 1997.
Тема 4 Історія грошового обігу в Україні зі середини XVIII ст. до 1917 року
Після поділу українських земель між Російською та Австрійською імперіями наприкінці XVIII ст. і входженням Наддніпрянщини (Східної України) до Російської імперії, а Східної Галичини (Західної України) — до складу Австрійської імперії, усі згадки про національну грошову систему зникають. На підневільних українських територіях встановлюється грошова система держав-окупантів.
4.1. Монетне господарство Галичини у складі Австрійської імперії (середина XVIII — кінець XIX ст.)
Західноукраїнські землі після першого поділу Польщі 1772 року потрапили під владу Австрійської імперії (з 1867-го — Австро-Угорщини). Закономірно, що тут товарно-грошові відносини залежали від внутрішнього устрою Австрійської імперії. Таким чином, на середину XVIII ст. у грошовому обігу Австрії перебували дукати, талери, гульдени, а також крейцери таких номіналів: 1/4 талера; 20, 17, 7, 3, 1,5 крейцера (півторак), 1 крейцер, 3/4 крейцера (грешіль), 1/2 крейцера (денарій), 1/4 крейцера (пфенінг).
1762 року паперові гроші було запроваджено на галицьких землях. Держава гарантувала обмін паперових грошей (банко-цетлів) на мідну монету.
1775 року було видано цісарський патент, який унормовував грошове господарство Галичини. Саме цей патент встановлював карбування для Галичини монети вартістю 15 і 30 крейцерів.
А дещо пізніше, 1794 року в обіг для Галичини було випущено мідні монети номіналами 1 і 3 гроші.
Для обміну банкоцетлів 1807 року австрійський уряд відкарбував 15 і 30 крейцерів. 1811-го відбувся обмін банкоцетлів у співвідношенні 1 : 15.
1816 рік приніс ще одну яскраву подію у розвиток фінансово-економічних відносин Австрійської держави. Того року було засновано Австрійський національний банк, який провів обмін білетів за курсом 40 % вартості їх номіналу.
1857 року Австрія підписала монетну конвенцію з німецькими державами й одночасно провела грошову реформу.
На підставі цієї конвенції карбувались нові гульдени: австрійський, що дорівнював 2/3 талера, або 20 срібних грошів, і південно-німецький — 4/7 талера або 17 1/7 гроша.
Австрійський гульден (флорин) мав вагу майже 12,34 г (11,1 г чистого срібла (900° проби), і поділявся на 100 крейцерів (замість 60 до реформи 1857 p.). Флорини виготовлялись номінальною вартістю: 1/4; 1 та 2.