Джайлз зробив паузу, а міс Марпл схвально кивнула йому головою. Він провадив:
— А якщо в очах у нього потемніло не від надміру емоцій, а подіяв наркотик, який хтось підмішав у віскі, би знав, що він його питиме? Подальші міркування уявляються очевидними, чи не так? Ікс задушив Гелену в холі, але потім переніс її нагору й артистично розташував на ліжку в позі скоєного в нападі ревнощів злочину, і саме це побачив Келвін, коли прийшов до тями; бідолаха, який справді страждав від ревнощів, думає, що це зробив він. Що він робите потім? Біжить до свого шуряка — біжить пішки в інший кінець міста. І це дає Іксові час зробити наступний трюк. Він запаковує одяг у валізу й виносить її, а також прибирає труп, хоча питання, що він зробив із трупом, — закінчив Джайлз із роздратуванням у голосі, — цілком збиває мене з пантелику.
— Ви мене дивуєте, містере Рід, — сказала міс Марпл. — Думаю, з розв'язанням цієї проблеми в нас навряд чи виникнуть великі труднощі. Але, будь ласка, викладайте свої міркування далі.
— Які чоловіки були в її житті? — процитував Джайлз. — Я прочитав цю фразу в газеті, коли ми поверталися поїздом. Вона примусила мене замислитися, бо ж саме в цьому суть нашої проблеми, ви зі мною згодні? Якщо справді існував Ікс, як ми припускаємо, то ми знаємо про нього тільки те, що він мав бути закоханий у Гелену — божевільне закоханий.
— А тому він ненавидів мого батька, — сказала Ґвенда. — І хотів примусити його страждати.
— То ось до чого ми тепер прийшли, — сказав Джайлз. — Ми знаємо, якого типу жінкою була Гелена… — він завагався.
— Вона надто любила чоловіків… — підказала йому Ґвенда.
Міс Марш підвела голову, ніби хотіла щось сказати, але втрималася.
— …і була дуже гарна. Але ми нічого не знаємо про те, які чоловіки були в її житті, крім її чоловіка. А їх могло бути в неї чимало.
Міс Марпл похитала головою.
— Не думаю. Адже вона була надто молода. А крім того, ви не зовсім маєте рацію, містере Рід. Ми дещо знаємо про тих, кого ви назвали «чоловіками в її житті». Був чоловік, із яким вона збиралася одружитися…
— А, син адвоката? Як його пак звали?
— Волтер Фейн, — сказала міс Марпл.
— Але ж ми не можемо брати його до уваги. Він був у Малайзії, в Індії чи десь там.
— А чи справді він був там? Він не став чайним плантатором, щоб ви знали, — сказала міс Марпл. — Він повернувся сюди, став працювати у фірмі, і тепер він там старший партнер.
— Можливо, він приїхав сюди за нею? — вигукнула Ґвенда.
— Цілком можливо. Ми не знаємо.
Джайлз із цікавістю подивився на стару леді.
— А звідки ви про все це довідалися?
Міс Марпл вибачливо всміхнулася.
— Я трохи попліткувала. У крамницях — і коли чекала автобуса. Усім відомо, що старі дами дуже цікаві. У такий спосіб можна зібрати багато місцевих новин.
— Волтер Фейн, — замислено промовив Джайлз. — Гелена відкинула його. Він міг дуже на неї образитися. Він потім одружився?
— Ні, — сказала міс Марпл. — Він живе з матір'ю. Мене запрошено туди на чай наприкінці тижня.
— Є ще один чоловік, про якого нам щось відомо, — несподівано втрутилася до розмови Ґвенда. — Ти ж пам'ятаєш, Джайлзе, вона була з кимсь заручена чи підтримувала близькі стосунки — з кимсь небажаним, як сказав нам доктор Кеннеді. Цікаво знати, чому він був небажаним…
— Отже, маємо двох, — сказав Джайлз. — Кожен із них міг мати претензії до Гелени, міг щось замислити… Можливо, той перший молодик мав якісь проблеми психічного характеру.
— Доктор Кеннеді міг би нам про це розповісти, — сказала Ґвенда. — Але розпитувати його про таке було б не зовсім зручно. Я хочу сказати, що здається цілком природним, коли я приходжу до нього й розпитую про свою мачуху, якої майже не пам'ятаю. Але мені довелося б удатися до пояснень, чому мені раптом захотілося знати про її ранні любовні пригоди. Такий інтерес видався б трохи надмірним у стосунку до мачухи, якої я майже не знала.