Коли Ейдан нарешті повернувся, він знайшов Ендрю у вітальні, читаючого книгу про виробництво скла у період ранньої Вікторіанської епохи.
- Ви бачили містера Брауна? – запитав Ейдан.
- Так, - сказав Ендрю.
- Мої друзі, з якими я грав у футбол, сказали, що він моторошний, - сказав Ейдан.
- Він слизький, срібний шахрай, - сказав Ендрю, і Ейдана вдарив його дійсно жахливий спокій.
- Думаєте він гангстер? – запитав Ейдан із цікавістю.
- Ймовірно, - сказав Ендрю. – Ким би він не був, він стверджує, що мав щось подібне до контракту із моїм дідусем. Але я маю зачекати на місіс Сток, щоб перевірити це.
- Можна я з’їм картоплю із сиром? – сказав Ейдан.
***
Тієї п’ятниці Місіс Сток з’явилася трохи пізніше, ніж зазвичай. Її сестра Тріксі прийшла із нею. Вони вдвох ніжно вели Шона. У Шона була нова зачіска. Ейдан не міг відвести від неї очей. Верхня частина Шонової голови вся була у лляних кінцівках, із вкрапленням червоного, та червоне-та-лляне поєднувалося разом позаду, у свого роду зореутворення з волосся, з пробором униз, по середині. Ейдан до цього часу ще ніколи не бачив когось із пробором на потилиці. Він витріщався, допоки Шон не засоромився.
Ендрю також витріщався. Тріксі була така ж товста, наскільки її сестра була худорлява, плавна та рожева у надмірній вазі, та очевидно на багато років молодша за місіс Сток. Тим не менш, вони настільки були схожі, що могли бути близнючками. В обох було однакове світле волосся у однаковій ретельній зачісці, та однакова форма обличчя із однаковими злегка опуклими, проникливими блакитними очима. Вони навіть мали однакову ходу, так, ніби їх ступні були на різних сторонах невисокої стіни. Тут Ендрю знову згадав Охоронця містера Брауна та проковтнув лють. Незважаючи на це, він дивувався навіщо сюди прийшла Тріксі. Він знав, що представляти інтереси, коли побачив її, але він розмірковував які саме.
Правда полягала у тому, що місіс Сток пам’ятала не-зовсім-жарт Ендрю, сказаний того дня, коли з’явився Ейдан. Вона могла бути розлючена Ендрю, але вона також боялася втратити свою роботу. Її метою було відволікти Ендрю, свого роду примиренням.
- Ви ж на справді не гніваєтеся на Шона, Професор, - тепло сказала Тріксі. – Він лише робив те, що вважав правильним.
- І звідки він міг знати, що містер Сток вирощує спаржу? – додала місіс Сток. – Він тримав це у значному секреті, маю сказати!
Ендрю зовсім забув випадок із спаржею.
- Ні, ні. Я зовсім не гніваюся, - сказав він.
- Бачите, ви маєте точно сказати Шону, що робити, - серйозно сказала Тріксі. – Тоді він без проблем це виконає.
- І за ці два дні ви не сказали йому що він має робити, - вставила місіс Сток, докірливо та відповідно до плану.
- Вони кажуть, ви хочете мене прогнати, Професор, - з тривогою сказав Шон.
Ендрю втратив терпіння від цих маневрів.
- Звичайно я не збираюся тебе проганяти! – сказав він Шону. – Я ж наказав тобі прибрати той старий сарай. Ти ж це робиш, так? – Шон енергійно кивнув, так, що його зачіска заблищала у кольоровому світлі задніх дверей. – Тоді біжи та продовжуй, - сказав Ендрю. – Це твоя робота.
Шон вигукнув:
- Вей-хей! – та помахав на свій манер руками. Обидва, Ендрю та Ейдан подумали: “Зовсім як Гроіл!”. А Ендрю подумав: “Двійники?”, та відчув тривогу. Шон не був велетнем, але ніхто не зміг би заперечувати, що він був добре складений.
Тріксі тріумфально посміхнулася сестрі.
- Казала тобі усе буде добре. – Вона перевальцем підійшла та поплескала Ендрю по плечу. – Ви гарна людина, щоб дбати про мого Шона, – сказала вона йому. – Будь-коли, як захочете зробити безкоштовну зачіску, приходьте до мене. У мене є прекрасний продукт, який зафарбує і ці сиві волосини також. Це змолодить вас на десять років, Професор, якщо ви дозволите мені це зробити.
Її товста рука ніжно поплескала по голові Ендрю. Ендрю скорчився. Він відчував, як його обличчя червоніє та побачив як Ейдан намагається не розсміятися, уявляючи Ендрю із зачіскою як у Шона.
На щастя, в цей момент задні двері відчинилися та впорхнула Сташ. Ендрю відчув безмежне полегшення. Радість! Зараз він зможе зайнятися своєю книгою. Сташ була наче подих свіжого повітря, проганяючи Тріксі з його голови. Вона також і виглядала чудово, у короткому зеленому платті, яке демонструвало її прекрасні ноги. Він виявив, що посміхається, перш ніж вона навіть зайшла у кімнату.