- Ваша шкарпетка все ще на нозі, - сказав він Тарквіну. Він нахилився та відчув повітря над шкарпеткою. Його пальці пройшлися по крутій гомілці та кістлявому коліну та відчули сильні мускули. – Ваша нога все ще тут. Пак зробив так, що Ви думаєте, що її немає. – Він насадив черевика назад на шкарпетку, щоб довести Тарквіну.
- Це так? – Колір почав повертатися до Тарквінового бородатого, ельфійського обличчя. Дуже обережно він встав на обидві ноги. Він зігнув втрачену ногу, потім тупнув. – Ти правий! – сказав він. – Вона не зникла!
Шон кивнув, задоволений, що Тарквіну зараз стало краще, та повернувся до Ейдана.
- Гроіл хоче, щоб ти подивився на сарай. Він вимив вікно.
Гроіл повернувся бочком з-за рогу будинку, знову великий, його голова була на рівні вікна спальні, поруч із ним. Він посміхнувся, униз, Ейдану.
- Минулої ночі був добрий пастернак, - сказав він. – Солодкий. Великий. Йдемо, подивишся на сарай.
Це було ще одне відволікання. Ейдан посміхнувся у відповідь.
- Сьогодні буде зо тисячу бобів, - сказав він.
- О, добре, - сказав Гроіл.
Тарквін відкинув голову назад, щоб подивитися на Гроіла. Його рот відкрився.
- Хто…? – сказав він Шону.
Шон якраз набив рота батоном та стейком.
- Грфл, - сказав він, а салат звисав з його підборіддя.
- Це Гроіл, - сказав Ейдан. – Він один з тих, хто не користуються залізом. Моя бабця казала мені, що їх багато, треба лише придивитися. Йдемо?
Тарквін здивовано кивнув та закульгав за Шоном, коли Шон пішов за Гроілом та Ейданом, навколо будинку до саду. Там Гроіл зупинився перед газонокосаркою та вклонився Ейдану у напрямку дверей сараю, із витягнутою величезною рукою. Це виглядало настільки вишукано, що Ейдан розсміявся та прослизнув всередину сараю.
Місце виглядало зовсім по-іншому. Всередині світилося дивне кольорове світло, з блискучого чистого скла на даху. Ейдан бачив дві стіни, із якими Шон вже попрацював, чистячи та поліруючи різьблене дерево. Дивної форми птахи та маленькі травинки виділилися по всій задній стіні, блискучі та майже золоті. Полірування розкрило, що тут також були вирізьблені люди, переплетені із кінчиками листя та квітів.
Ейдан вдихнув медовий запах бджолиного воску.
- Як мило! – крикнув він. Він зняв окуляри та подивився на кольорове скло на даху. Зараз вам би було важко розгледіти, де в панелях були тріщини, або якщо ви побачили тріщину, вона б виглядала частиною візерунку у склі. Ці візерунки безумовно були схожі на обличчя, але вікно було занадто високо для Ейдана, щоб добре роздивитися їх неозброєними очима. Все що він міг побачити, це те, що вони, здавалося рухалися. Чи це його голова рухалася, тому що він витяг її угору?
Тоді трапилося дещо дивне.
Сарай зник для Ейдана і, разом із ним, сліди інших та Тарквіновий голос – Тарквін базікав, як завжди. Але Ейдан все ще міг чути, як десь, у саду з фруктовими деревами, співають пташки. Він міг також чути шелест дерев, і запах вологого листя, змішаного із медовим запахом зі стін. Звідкись з зовні, до нього заговорив голос. Здавалося, він не використовував слова, але він також нагадав голос Бабці, навіть якщо це був чоловічий голос.
- Що саме тобі потрібно, юна гілочка розпалювання?
Ейдан відповів голосу у голові, не говорячи.
- Я хочу бути у безпеці. Люди продовжують полювати на мене.
Голос, здавалося, обміркував. Тоді він сказав:
- Для цього вже були прийняті кроки, тобою та іншими, але щоб бути певним у безпеці, тобі потрібно позбутися від гаманця у твоїй кишені.
- Чому? – спитав Ейдан, переляканий.
- Тому що, вони можуть відслідковувати тебе за його допомогою, молода гілочка. Гроші нізвідки завжди приносять неприємності.
Це звучало так схоже на те, що казала Бабця, що Ейдан одразу ж повірив у це. Він сказав, думкою:
- Тоді я його позбудуся. Дякую.
- Але хіба немає ще чогось, що тобі потрібно? У тебе немає жодних прагнень?
“Ну”, подумав Ейдан, він би дуже хотів стати футбольною зіркою, як збирався, очевидно, Джиммі Сток. Але раптом він усвідомив, що було його справжнім прагненням…
- Я хочу бути мудрим, як Бабця та Ендрю, та мати моє власне поле-піклування та писати книжки про дивовижні речі, які я дізнаватимусь, та, та виправляти речі за допомогою магії, якщо їх неможна виправити іншими способами та, та робити багато інших речей, які потребують магії та, та…