Люди із плакатами йшли першими. Природно, було змагання “Найкращого плакату”. Тут Ейдан відчув трохи жалощів. Він бачив значно кращі, декілька років тому, коли Бабця взяла його до Ноттінг Хіллу на карнавал [43]. Але він визнав, що здіймаючийся червоний дракон із написом МЕЛСТОУН на ньому, якого тримало чотири чоловіка, був, ймовірно, досить добрим. Ендрю надав перевагу абсолютно чорно-білому, що розгортався, щоб показати ФЕСТИВАЛЬ, написане білими буквами по чорним частинам.
- Ха! – сказала Сташ та захоплено розсміялася від мотоциклу, замаскованого під слона, на якому їхав нехороший хлопець Арні Сток, одягнений як індуський раджа. Його обрамляла свого роду клітка, із написаними на ній фігурними буквами - МЕЛСТОУН ПАНУЄ. Решта Мелстоуну погодилася із Сташ. Було чутно вигуки та крики:
- Гарно, Арні! – лунало усюди біля живоплотів, від глядачів, що йшли по дорозі.
Крики та свист майже потонули у звуках групи, яка йшла наступною, маршируючи досить жваво та граючи традиційний Мелстоунський танок. Це була дивна мелодія, одночасно весела та сумна. Сташ сказала Ейдану, що фольклор завжди такий. Ейдан хотів запитати більше, але був збитий з пантелику, побачивши футбольного друга, Джиммі Стока, у великій мішкуватій уніформі, граючого на корнеті у групі. Джиммі глянув на нього, коли промарширував поруч, поглядом, який казав: “Не смій сміятися!”, і Ейдан змушений був відвернутися, інакше б почав хихикати. Він був цілком радий, коли група простукала уперед, а за нею слідували чоловіки морриса [44], крокуючи із дзенькотанням. Вони мали показати танець, коли Ронні Сток відкриє Фестиваль.
На диво, процесія була досить довгою. Гарно доглянуті поні йшли наступними, чиї маленькі, урочисті вершники виглядали досить знервованими від думок про змагання, на які вони вирушають. За ними йшли однаково напружені люди із собаками на повідках, які збиралися змагатися за “Слухняність” та “Смуга перешкод”. Жодна з собак не виглядала знервованою, або хоч трохи слухняною. Вони весь час намагалися побитися один з одним.
Ейдан подумав про Рольфа, який залишився на підлозі у вітальні та стогнав. Він подумав, чи буде нечесно виставити на змаганнях Рольфа, наступного року. Можливо. Він не міг уявити Ендрю, який дозволяє йому чи Рольфу це зробити. Шкода. Вони б перемогли.
Тим часом, наближалися “Дитячі Вигадливі Сукні”, маршируючи, човгаючи та – у випадку, коли дитя було замасковане під тюбик зубної пасти - хитаючись. Їх була величезна кількість. Якби Ейдан витягнув шию, то міг би побачити, як вони повертають вдалечині, заповнюючи дорогу.
- А що трапиться якщо автомобіль чи вантажівка захочуть тут проїхати? – запитав він.
- О, у них поліцейські на чергуванні, щоб регулювати рух, - сказала Сташ. Вона витягла шию. – Гадаю, я бачу жінку-поліцейського там, в кінці.
При цих словах, Ендрю також витягнув шию. Там на відстані була розмита фігура, яка зупинила декілька авто, але хоча він зняв окуляри, а потім знову одягнув, він просто не міг сказати, чи то була справжня жінка-поліцейський, чи Мейбл Браун, яка прикидалася нею. Він перевірив чи Ейдан все ще носить срібний талісман та, просто щоб бути у безпечному місці, сказав:
- Голосую за те, щоб пройтися та подивитися як усі прибувають на Фестиваль.
Так вони і зробили, рухаючись бочком по узбіччям та отримуючи поштовхи від інших людей, які робили те саме. Вони досягли футбольного поля у той момент, коли група повернула та пройшла крізь ворота, поки Воллі Сток тримав їх відчиненими, а музика групи зіштовхнулася із механічною мелодією каруселі. На дорозі чергувало двоє поліцейських. Один стримував ряд авто, із обличчями, що зацікавлено повисовувалися, а інший направляв більшу кількість авто на інший бік поля, де було позначено: АВТОПАРКОВКА ЛИШЕ ДЛЯ МЕЛСТОУНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ. Все виглядало упорядковано та безпечно, із полегшенням подумав Ендрю.
Вони стояли серед інших глядачів та знову дивилися на процесію. Між власниками собак та дітлахами у “Вигадливих Сукнях” виник значний розрив зараз, майже напевно через дитя, вдягнуте як тюбик зубної пасти. Вони дивилися як Дарт Вейден бере її за майже скриту руку та тягне її крізь ворота. Тоді решта дітлахів змогли піти потоком: цигани, скелет, ще декілька Дарт Вейденів, Супермен, Бетмен, наречені, футболісти, феї – цих багато – метелики із великими пурпурними крилами та натовпи пришельців. Більшість цих пришельців були досить реалістичні, переважно зелені, із підстрибуючими антенами на їх чолах…