Без мнемоніки в медицині взагалі нікуди.
Попередня пацієнтка — також блондинка, але з грудьми більшими та пишнішими — курила сигарету. Так потрібно було для номера. Тому я в неї запитав, чи не відчуває вона постійного ниючого болю у спині або внизу живота. І як у неї з апетитом — нормально? І чи немає загального легкого нездужання та слабості? Якщо вона заробляє собі на життя ось у такий спосіб, то їй краще підстрахуватись і хоча б раз на місяць здавати мазок.
— Тобто якщо ви курите більше пачки на день, — сказав я. — Тобто тими губами.
А взагалі я рекомендував би конізацію.
Пацієнтка стає рачки й вертить задом просто у нас під носом. Оглядається через плече, дивиться на нас і мовить:
— Що іще за «конізація»?
Вона каже:
— Якесь нове збочення? — і видихає дим мені в обличчя.
Ну, тобто ніби як видихає.
Я пояснюю, що конізація — це коли видаляють частину шийки матки.
Вона блідне. Це видно навіть під макіяжем. Навіть у цьому невірному чорному і червоному світлі. Вона блідне і щільно стискає ноги. Кидає свою сигарету мені в пиво. Каже:
— Ти просто псих ненормальний, — і переходить до сусіднього столика в першому ряду перед сценою.
Я кричу їй услід:
— Кожна жінка — це само по собі проблема.
Денні бере мій кухоль і мовить:
— Чого добру пропадати… — і переливає собі в склянку все моє пиво за винятком утопленика-недопалка. Він каже: — Твоя мама багато розповідала про якогось лікаря Маршалла. Сказала, що він обіцяв повернути їй молодість. Але тут потрібна твоя допомога.
І я кажу:
— Не він, а вона. Лікарка Пейдж Маршалл. Це жінка.
Наступна пацієнтка — кучерява брюнетка, років двадцяти п'яти, з неявним, але все-таки можливим дефіцитом фолієвої кислоти: язик яскраво-червоний і ніби вкритий глазур'ю, живіт дещо в'ялий, погляд осклянілий. Я говорю, що мені треба послухати їй серце. На предмет прискореного серцебиття. Чи не було в неї останнім часом нудоти або діареї?
— Друже? — мовить Денні.
Бактерія Staphylococcus aureus викликає ШТАПЕГО: Шкірні зараження, Токсичний шок, Абсцес, Пневмонія, Ендокардит, Гематоліз і Остеомієліт (запалення кісткового мозку).
— Друже? — мовить Денні.
Хвороби, які передаються дитині від матері, це ТІ-КЦГ: Токсоплазмоз, Інші венеричні (а саме: ВІЛ і сифіліс), Краснуха, Цитомегаловірус і Герпес. Легше запам'ятовується, якщо додати голосні — ТІ-КуЦуГ.
Яка мама, такий і синочок.
Денні клацає пальцем у мене перед носом:
— Та що з тобою сьогодні? Ти чого такий злий?
Я не злий. Просто я не боюся говорити людям жорстоку й неприємну правду. Ми живемо у жорстокому і неприємному світі. Я навчався в медичному коледжі. І провчився достатньо довго, аби знати, що будь-яка родимка — це не просто родимка. Що звичайний головний біль може бути першим симптомом пухлини головного мозку — потім двоїтиметься в очах, підуть оніміння, нудота, судороги, сонливість. Смерть.
Слабкі конвульсивні посмикування м’язів — це оскаженіння, судороги, спрага, сплутаність мислення, активне слиновиділення. Припадки, кома, смерть. Прищі — це кіста яєчника. Хронічна втома — це туберкульоз. Червоні очі — менінгіт. Сонливість — перший симптом черевного тифу. Прозорі штуковини, що пропливають перед очима яскравого сонячного дня, — відшарування сітківки. І кінець кінцем цілковита сліпота.
— Подивися на її нігті, — кажу я Денні. — Вірна ознака раку легенів.
Безпричинна тривога — це ниркова недостатність.
Це фізична діагностика. Другий курс медичного коледжу. Ти прослуховуєш цей курс, і дороги назад уже немає.
Неуцтво було благословенням.
Синяки — це цироз печінки. Відрижка — рак ободової і прямої кишки, або рак стравоходу, або, в кращому разі, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки.
Кожний маленький протяг шепоче «лускувата карцинома».
Птахи у вітах щебечуть «гістоплазмоз».
Коли ти дивишся на голу жінку, ти бачиш насамперед пацієнтку. У стриптизерки можуть бути дуже красиві ясні очі та тверді коричневі соски, але якщо в неї погано пахне з рота — значить, у неї лейкемія. У неї може бути довге пишне волосся, на вигляд — здорове і блискуче, але якщо вона чухає голову, в неї — ходжинська лімфома.
Денні малює у своєму блокноті красивих жінок, які всміхаються, посилають йому поцілунки рукою, схиляють голови, дивляться на нього крізь волосся, що впало на очі.
— Втрата смакових відчуттів, — кажу я Денні, — означає рак рота.
І Денні говорить, не дивлячись на мене. Дивлячись то в свій блокнот, то на чергову танцівницю, він каже: