Выбрать главу

Плями холоду, поганий запах, дивні відчуття — більшості ніякий екзорцист не потрібен. Їм потрібен новий камін, або водопровідник, або дизайнер з інтер'єру. Але те, що ти думаєш, — це не головне. Головне, що вони переконують себе, що в них проблеми. Більшість екзорцистів дістають замовлення через ріелторів. Люди готові повірити будьякому, навіть найбільш ідіотському поясненню — повірити не тільки в закопані нафтові відходи, але і в полтергейсти та привиди. Кожному хочеться, щоб у житті було щось хвилююче та незвичайне. Покупцям хочеться переконатися, що з їхнім будинком або квартирою все гаразд. Ріелтор телефонує екзорцистові, той улаштовує виставу, спалює кілька ароматних паличок, і всі задоволені та щасливі. Всі при своїх інтересах.

Клієнт отримує бажане, плюс гарну історію для наступного переповідання знайомим. Нове переживання, новий досвід.

Потім — хлопчик пам'ятає — був фен-шуй. Клієнтам хотілось очистити житло від шкідливих потойбічних впливів і плюс до того — дістати чіткі вказівки, де поставити ліжко, так щоб гарантовано уникнути ріжучої ци від кута одежної шафи. Де повісити дзеркала, щоб відбити потік енергії ци від одчинених дверей. І мама всім цим займалася. Дипломований філолог. Англійська мова й література.

Одне її резюме було як доказ реінкарнації.

Вона проходить із містером Джонсом усю абетку — від кінця до початку. Вона говорить йому: ви стоїте на соковитому зеленому лузі, але тепер у небі — білі хмари. Хмари опускаються нижче, до самої землі, і ось вони вже огорнули вас вологим туманом. Вологим, сліпучо-білим туманом.

Ви стоїте у прохолодному тумані, сліпучо-білому. Праворуч — майбутнє. Ліворуч — минуле. Туман прохолодний і вологий.

Поверніться ліворуч і йдіть уперед.

Вона говорить містеру Джонсу: уявіть собі фігуру, що проступає з туману. Йдіть до неї. Туман поступово розсіюється. В небі світить сонце. Відчуйте шкірою його тепло.

Фігура все ближче й ближче. Із кожним кроком вона проступає все чіткіше.

Тут, у вашій свідомості, немає нічого неможливого. Тут немає різниці між тим, що є і що може бути. Тут ви не підхопите ніякої хвороби. Тут немає ніякої зарази. Тут немає злочинів, бо немає ніяких законів і обмежень. Тут — усе найкраще, що тільки можна уявити.

І лише для вас.

Тут можна все.

Вона говорить: дихайте глибше. Вдих. Видих.

Тут усі жінки — ваші.

Вдих. Видих.

Від фен-шуй вона перейшла до ченнелінга. Стародавні боги, освічені воїни, померлі домашні тварини — ясна річ, цілковите шарлатанство. Після ченнелінга був гіпноз і повернення в минулі життя. Потім — ці сеанси. По дев'ять клієнтів на день, по двісті баксів із кожного. До неї записувалися за декілька місяців. У приймальні завжди були люди. А дружини клієнтів телефонували і кричали хлопчикові:

— Я знаю, що він у вас! Не знаю, що він там наговорив, але він жонатий!

Дружини сиділи у машинах біля входу й телефонували просто з машин:

— І не думайте, що я не знаю, що там у вас відбувається. Я стежила за ним.

Первісно у мами і в думках не було «викликати» найвідоміших жінок в історії, щоб вони ублажали клієнтів — мастурбували рукою, робили мінет і віддавались їм в усяких мислимих і немислимих позах.

Усе вийшло само собою. Той перший хлопець поділився враженнями із приятелем. Приятель зателефонував. Потім зателефонував приятель приятеля. Спочатку вони говорили, що їм хотілося позбутись якої-небудь шкідливої, але цілком легітимної звички. Кинути курити. Припинити жувати тютюн. Плюватись у громадських місцях. Красти у магазинах усякий дріб’язок. Але у підсумку завжди виявлялося, що їм хочеться сексу. Із Кларою Боу, Бетсі Росс, Єлизаветою Тюдор і царицею Савською.

Щовечора мама ходила до бібліотеки — вивчала біографії жінок, «призначених» наступного дня. Елеонор Рузвельт, Амелія Ерхарт, Гаррієт Бічер-Стоу.

Вдих, видих.

Мужчини записувалися на прийом на предмет заприбуткувати Гелен Хейес, Маргарет Занґер, Емі Семпл Макферсон. Їм хотілося заправити Едіт Піаф, Сожурні Трут й імператриці Феодорі. Попервах маму тривожила їхня одержимість лише мертвими жінками. І що вони ніколи не замовляють одну й ту саму жінку двічі. І що їхні фантазії обмежувалися тільки одним: переспати, використати, побавитися, вставити, вжучити, трахнути, перепхатися, попастись і т. ін.