Коли я заснував свою освітню та філантропічну організацію “Відкрита Росія” у 2001 році, я черпав натхнення в Інституті “Відкрите суспільство” Джорджа Сороса (нині Фундація “Відкрите суспільство”) та його місії “будувати інклюзивні та динамічні демократії… змінюючи те, як ми думаємо один про одного, і те, як ми працюємо разом. - Я хотів, щоб “Відкрита Росія” сприяла реальним суспільним змінам у нашій країні, а не просто латала прогалини нинішнього режиму. І тоді я був сповнений оптимізму. У 2002 році я дав інтерв’ю “Вашингтон Пост”, в якому виклав свої сподівання на те, як ми можемо покращити майбутнє Росії: - Ми вважаємо, що ключовим моментом тут є освіта, і саме тому ми даємо гроші на освіту в різних аспектах - навчання дітей користуванню Інтернетом, налагодження контактів між молоддю у Великобританії, США та Росії, навчання молодих журналістів тощо. Мета дуже проста. Минуло двадцять років. Ще двадцять-тридцять років, і ми, можливо, станемо нормальною країною.
Ми надавали пріоритет молодим людям, тому що вони - це шлях уперед, їхнє мислення не колонізоване старим духом боягузливого конформізму. Це майбутні “елітні політики”, яких аналітичний центр з міжнародних відносин Чатам Хаус визначив як необхідних для “появи передових демократичних інститутів після відходу Путіна. - Тому “Відкрита Росія” організувала літні табори, де діти жили в наметах, грали в ігри та вивчали основні принципи демократичного суспільства. Ми назвали його “Нова цивілізація” і зухвало скопіювали навчальні заходи на свіжому повітрі з американського скаутського руху. Діти грали ролі бізнесменів, робітників, державних службовців та політиків. Протягом усього табору їм було запропоновано керувати власним суспільством у мікросвіті, створювати підприємства, наймати і звільняти працівників, збирати податки і виплачувати пенсії, призначати вибори і проводити передвиборчі кампанії, мати право голосу. Ми показували молодому поколінню Росії, як може і повинна функціонувати вільна ринкова демократія, відкриваючи їм очі на інший, кращий шлях, ніж путінська “керована демократія”, в якій вони зростали, де рука держави спрямовувалася злочинним угрупованням у Кремлі.
- Відкрита Росія” підтримувала школи публічної політики в регіональних центрах по всій країні, які приймали молодих людей, зацікавлених у політичній кар’єрі, і навчали їх цінностям багатопартійної демократії. Ми підтримували школи для молодих журналістів, допомагаючи їм усвідомити важливість професії та оволодіти її секретами. Наша Федерація інтернет-освіти підготувала понад 50 000 вчителів і сприяла розширенню можливостей доступу до альтернативних джерел інформації та комунікації, щоб кинути виклик моноліту медійних наративів, поширюваних путінською державою.
Наші ідеї та досягнення згодом були привласнені власним молодіжним рухом Кремля “Наші”, який сповідував зовсім інші цілі. Як і “Юні піонери” до них, путінські “Наші” заволоділи свідомістю молоді, прищеплюючи їй державницькі, антизахідні цінності Кремля. Путінські методи формування мислення людей - молодих і старих - потужні і підтримуються всіма ресурсами держави. Чи означає це, що він неодмінно переможе? Можливо, а можливо, і ні.
Безсумнівно, є частина російського населення, яка схильна підтримувати його жорсткі цінності. Це було яскраво продемонстровано великою кількістю людей, які беззастережно підтримали вторгнення Путіна в Україну в лютому 2022 року. Люди похилого віку, зокрема, можуть боятися суспільних змін і бажати триматися за режим, який стверджує, що захищає їх від ворожих зовнішніх сил. Але я думаю, що з молодими людьми все зовсім інакше. Молоді люди мають більше надії на майбутнє і менше бояться вимагати індивідуальних прав і свобод - всього того, чого не може запропонувати відстала автократія. Молодь має мрії та амбіції, вона хоче зробити світ кращим. Це однаково і на Сході, і на Заході. Якщо суспільство не пропонує своєму молодому поколінню позитивної мрії про майбутнє - щось більше, ніж просто “багато працювати, робити те, що тобі кажуть, і відкладати гроші на старість, - то вони знайдуть цю мрію деінде: у забобонах, фанатизмі або навіть релігійному екстремізмі. Метою “Відкритої Росії” було запропонувати молодим росіянам реальний шлях вперед. Ми хотіли дати людям вибір, як вони хочуть думати і як вони хочуть жити.