— Це лише додаткові «та пішов ти»,— мовив я.— Повір, я знаю свою дружину. Вона розуміла, що треба влаштувати полювання на скарби, інакше це викличе підозри. Тож вона це робить і, звісно ж, там можна знайти вісімнадцять різних значень. Зверни увагу на першу підказку.
— У цьому вся Емі. Читаючи, я спершу вважаю: «Овва, дружина заграє до мене». Ні. Насправді вона має на увазі... мою зраду з Енді. Бісове послання номер один. Тож я їду до свого кабінету разом з Гілпіном — і що ж там очікує? Жіноча білизна. Навіть приблизно не пасує Емі. Копи все розпитували всіх, який розмір носить Емі, а я не міг допетрати причини.
— Але ж Емі не могла знати, що з тобою буде Гілпін,— насупився Таннер.
— Це клята лотерея,— втрутилася Го.— Перша підказка була на справжньому місці злочину, тож копи про неї просто мусили дізнатися, а в підказці Емі згадала про «побачення на роботі». Це логічно, що копи туди навідаються — з Ніком чи без нього.
— То чиї це трусики? — поцікавився Таннер. Го поморщилася при слові «трусики».
— Хто його знає,— зізнавсь я.— Гадав, що вони могли належати Енді, але... Емі, напевне, просто їх купила. Суть у тому, що вони не її розміру. Вони переконують у тому, що в кабінеті відбувались якісь недоречні справи, та ще й не з моєю дружиною. Бісове послання номер два.
— А якби копів не було тоді з тобою? — запитав Таннер.— Чи якби ніхто не помітив трусиків?
— Їй байдуже, Таннере! Це полювання на скарби в першу чергу для її власного задоволення. Воно насправді не потрібне. Емі так його переобтяжила, щоб переконатися в циркуляції мільйона згубних підказок. Повторюся: просто варто знати мою дружину. Вона завжди перестраховується.
— Гаразд. Друга Підказка,— вирішив продовжити Таннер.
— Це про Ганнібал,— повідомив я.— Ми з Емі якось були там, тож я про нього так і подумав, але це ще одне місце, де ми з Енді... мали стосунки.
— І ти нічого не підозрював? — здивувався Таннер.
— Ні, не тоді, я був занадто схвильований записками Емі. Господи, дівчина знає мене, як облупленого. Вона точно знає, що саме хочу я почути. «Ти неймовірний. Ти дотепний». І як їй було весело усвідомлювати, що й досі може отак мене дурити. Навіть на далекій відстані. Бо я був... Ісусе, я практично знову почав у неї закохуватися.
У мене на мить стислося горло. Безглузда історія про напівголу бридку дитину її подруги Інслі. Емі знала, що саме обожнював я найбільше у нашій парі, коли ще було кохання: не великі події, не Романтику з великої букви, а наші таємні жарти, зрозумілі тільки нам. Тепер вона використовувала їх усі проти мене.
— І здогадайся що? — мовив я.— Сумочку Емі знайшли саме в Ганнібалі. Точно знаю, що хтось мене там бачив. Дідько, я ж платив за туристичний квиток власною кредиткою. Тож от вам новий доказ — й Емі подбала, що мене до нього прив'яжуть.
— А якби ніхто не знайшов цю сумку? — поцікавився Таннер.
— Немає значення,— сказала Го.— Емі забезпечує, щоб Нік ганяв колами, і таким чином розважається. Певна, що вона раділа, знаючи, які Нік відчуватиме докори сумління, читаючи ті милі послання і знаючи, що він — зрадник, у якого зникла дружина.
Я постарався не здригнутися від її осудливого тону на слові «зрадник».
— А якби Гілпін був з Ніком під час поїздки до Ганнібала? — наполягав Таннер.— Якби Гілпін повсякчас був з Ніком? Він би знав, що ти не викидав ту сумочку?
— Емі знає мене досить добре, щоб передбачити бажання здихатися Гілпіна. Вона знає, що я не хотітиму, щоб чужинець спостерігав, як читатиму все це, і оцінював мою реакцію.
— Справді? Як ти можеш таке знати?
— Просто знаю,— знизав плечима я.
Я просто знав, просто знав.
— Третя підказка,— провадив я, вкладаючи її Таннеру в руку.
— От бачиш, я неправильно це витлумачив, гадаючи, що «сюди» означає Карфаген, але знову вона має на увазі будинок мого батька, і...
— Це ще одне місце, де ти порав цю Енді,— здогадався Таннер. Він обернувся до моєї сестри.— Пробачте мою вульгарність.
Го тільки відмахнулася.
— Отож, Ніку,— провадив Таннер.— У нас є компрометуючі жіночі трусики в твоєму кабінеті, де ти порав Енді, а ще компрометуюча сумочка Емі у Ганнібалі, де ти порав Енді, а на додаток є компрометуючий склад таємних покупок — у повітці, де ти порав Енді.
— Е-е-е... так. Точно, все так і є.
— То що сховано у будинку твого батька?
Емі Еллют-Данн
Минуло сім днів
Я вагітна! Дякую тобі, Ноель Готорн. Тепер увесь світ це знає, от маленька ідіотка. Відколи вона викинула той коник на моїй варті зі свічками (хоча, звісно, я не хотіла, щоб вона відсунула на задній план саму варту зі свічками, та некрасиві дівчата люблять влаштовувати мелодрами), ненависть до Ніка почала зростати в геометричній прогресії. Цікаво, чи він узагалі може дихати з усією тією люттю навколо.
Я знала, що ключем до нескінченного, цілодобового, несамовитого, кровожерливого шоу Еллен Еббот буде моя вагітність. Неймовірна Емі сама по собі спокушає. Неймовірна Емі з дитиною під серцем просто непереборна. Американцям до вподоби прості речі, а що може бути простішим за любов до вагітних жінок. Вони наче каченята, чи кролики, чи собаки. Але все-таки мене розчаровує, що ці самовдоволені, егоїстичні пінгвініхи отримують таке особливе ставлення. Наче так важко розсунути ноги і дозволити чоловіку кінчити між ними.
А знаєте, що насправді важко? Вдавати вагітність.
Будьте уважні, бо це приголомшлива вигадка. Все почалося з безмозкої подруги Ноель. Середній Захід переповнений такими людьми — приязними, приємними, але з пластиковими душами. Легко надати форми і легко позбутися. Вся музична колекція тієї жінки сформована зі збірок, придбаних у сувенірній крамниці. Її книжкові полиці напхані дешевим лайном: «Ірландці в Америці», «Футбол у Міссурі: Історія в картинках», «Ми пам'ятаємо 9/11», «Щось тупе з кошенятами».
Я знала, що для мого плану потрібна піддатлива подруга. Людина, яку можна затуркати страхітливими історіями про Ніка, яка просто приклеїться до мене і якою можна буде легко маніпулювати. Подруга, яка матиме за щастя слухати мою маячню. Ноель була очевидним вибором. А коли вона розповіла, що знову вагітна, бо, мабуть, трійнят було недосить, я збагнула, що теж можу завагітніти.