За кілька хвилин він вже хропів.
Торн устав і підійшов до Сари, яка стояла біля вікна. Небо над деревами починало світлішати.
— Скільки в нас залишилося часу? — спитала вона.
Торн глянув на годинник.
— Можливо, година.
Вона почала ходити з кутка в куток.
— Ми повинні дістати бензин, — сказала вона. — Якщо ми матимемо бензин, то зможемо доїхати до вертолітного майданчика.
— Але тут немає бензину, — сказав Торн.
— Тут десь має бути хоч щось. — Вона продовжувала ходити. — Ти перевіряв насоси…
— Так, вони сухі.
— А всередині лабораторії?
— Не думаю, що там щось є?
— Де ще? Як щодо трейлера?
Торн похитав головою.
— Це лише пасивний трейлер на буксирі. У другому відсіку був допоміжний генератор та кілька каністр з бензином. Але він впав зі скелі.
— Можливо, каністри не розірвалися, коли він впав. У нас ще є мотоцикл. Може, я поїду туди і…
— Capo, — сказав він.
— Варто спробувати.
— Capo…
Стоячи біля вікна, Левін тихо сказав:
— Вище голови. В нас гості.
Добра мати
У передсвітанкових сутінках з кущів вийшли динозаври і рушили просто до «Джипа».
Їх було шестеро, — великі коричневі качкодзьоби, п’ятнадцять футів заввишки, з вигнутими писками.
— Майязаври, — сказав Левін. — Не знав, що вони десь тут. Що вони роблять?
Величезні тварини зібралися навколо «Джипа» і почали рвати його на шматки. Один динозавр зірвав полотняний дах. Інший штовхнув писком трубчастий каркас, розхитуючи машину туди-сюди.
— Не розумію, — сказав Левін. — Це ж гадрозаври. Травоїдні. Ця агресивність для них нетипова.
— Ага, — сказав Торн.
Вони спостерігали, як майязаври перевернули «Джип». Автомобіль впав на бік. Один з дорослих устав на диби і поставив лапи на бічні панелі, зім’явши автомобіль своєю масою.
Але коли «Джип» впав, з нього на землю вивалилися дві пінопластових валізки. Майязаври, здається, зосередили на них усю свою увагу. Вони вчепилися в пінопласт, відриваючи білі шматки, і рухалися поспішно, в якомусь шаленстві.
— Там щось їстівне? — здивувався Левін. — Щось типу валер’янки для динозаврів? Що там таке?
І тут кришка однієї з валізок відірвалася, і вони побачили всередині тріснуте яйце. З нього визирав зморщений шматочок шкіри. Майязаври сповільнили свій темп. Тепер їхні рухи були обережними, ніжними. Вони сурмили і крякали. За великими тілами тварин з вікна було важко щось побачити.
Почувся писк.
— Не може бути, — сказав Левін.
На землі рухалася крихітна тваринка. Її тіло було блідо-коричневого, майже білого кольору. Вона намагалася встати на ніжки, але відразу ж плюхнулася назад. Вона була лише фут завдовжки, шкіра навколо її шиї була зібрана у зморшкуваті складки. За мить поряд із нею вивалилося друге звірятко.
Гардінг зітхнула.
Один із майязаврів повільно нахилив голову і підхопив дитину своїм широким дзьобом. Піднімаючи голову, він тримав рот відкритим. Дитинча спокійно сиділо на язику в дорослого, озираючись навколо.
Потім так само підняли другу дитину. Дорослі ще трохи покружляли навколо, ніби не впевнені, чи треба ще щось зробити, а потім з голосним сурмлінням пішли геть, залишивши позаду розбиту та зім’яту автівку.
— Думаю, через бензин нам вже не варто турбуватися, — сказав Торн.
— Гадаю, що так, — погодилася Сара.
Торн дивився на уламки «Джипа», хитаючи головою.
— Це ще гірше за лобове зіткнення, — сказав він. — В нього такий вигляд, ніби його під прес поклали. Він просто не створений для таких навантажень.
Левін пирхнув.
— Інженери в Детройті не думали, що на нього ставитиме лапи п'ятитонна тварина.
— Знаєш, — сказав Торн. — Мені було б цікаво побачити, як це витримав би наш автомобіль.
— Ви хочете сказати, через те, що ми його підсилили?
— Так, — сказав Торн. — Ми справді будували його так, щоб він витримував фантастичні навантаження. Величезні навантаження. Розраховували все це за допомогою комп'ютерних програм, додали ці стільникові панелі, ціле…
— Хвилиночку, — сказала Гардінг, відвернувшись від вікна. — Про що це ви говорите?
— Про іншу машину, — відповів Торн.
— Яку?
— Ту, що з собою привезли, — сказав він. — «Експлорер».
— Звичайно! — вигукнула вона, раптом розхвилювавшись. Є ще одна машина! — Я зовсім забула! «Експлорер»!
— Ну, це вже історія, — сказав Торн. — Минулої ночі, коли я повертався до трейлера, сталося коротке замикання. Я поїхав через калюжу і його замкнуло.