Арбі взяв бінокль і подивився на стадо.
— Що це за просте пояснення?
— Серед палеонтологів, — сказав Левін, — тривають нескінченні дебати щодо того, чому завроподи мають довгі шиї. У цих тварин, яких ти бачиш, шия сягає двадцяти футів завдовжки. Традиційно вважається, що завроподи мають довгі шиї, щоб їсти листя на висоті, до якого не можуть дотягтися менші тварини.
— І що? — не зрозумів Арбі.— Через що дебати?
— Більшість тварин на планеті мають короткі шиї,— мовив Левін, — бо довга шия означає ще й біль. Через нього купа проблем. Структурні проблеми — як розташувати м’язи і зв’язки, щоб підтримати довгу шию. Поведінкові проблеми: нервові імпульси повинні пройти довгий шлях від мозку до тіла. Проблеми з ковтанням: їжа повинна пройти довгий шлях від рота до шлунка. Проблеми з диханням: повітря проходить крізь дуже довгу трахею. Проблеми з серцем: кров потрібно перекачувати до голови, інакше тварина знепритомніє. В еволюційному плані все це дуже важко зробити.
— Але ж жирафи це роблять, — заперечив Арбі.
— Так, роблять. Хоча жирафова шия і близько не стояла поряд з такою довжиною. Жирафи розвинули великі серця та дуже товсті оболонки зі з’єднувальної тканини навколо шиї. По суті, шия жирафа — це як манжет для вимірювання кров’яного тиску, що увесь час піднімається вгору.
— А в динозаврів є такий манжет?
— Ми не знаємо. Але припускаємо, що апатозаври мають величезні серця, можливо, триста фунтів або більше. Та є інше можливе рішення проблеми прокачування крові в довгій шиї.
— Правда?
— Ти бачиш це просто зараз, — сказав Левін.
Арбі сплеснув у долоні.
— Вони не піднімають шиї!
— Правильно, — посміхнувся Левін. — Принаймні, не роблять цього часто або на довгий проміжок часу. Звичайно, зараз тварини п’ють, тому вони опустили шиї, але гадаю, що якщо ми спостерігатимемо за ними довше, то виявимо, що вони не піднімають шиї надовго.
— Ось чому вони не з’їли листя на деревах!
— Так.
Келлі нахмурилася.
— Але якщо вони не використовують свої довгі шиї для того, щоб їсти, то навіщо вони їм взагалі?
Левін знову усміхнувся.
— Для цього мають бути серйозні підстави, — сказав він. — Я вважаю, що це пов’язано з захистом.
— Захищатися? Довгими шиями? — здивовано глянув на нього Арбі.— Не втямлю.
— Подивіться ще, — відповів Левін. — Це насправді дуже очевидно.
Арбі уважно глянув у бінокль і сказав Келлі:
— Ненавиджу, коли він каже нам, що це очевидно.
— Розумію, — зітхнула вона.
Арбі глянув на Торна і зловив його погляд. Торн зробив пальцями літеру V, а потім штовхнув один палець, нахиляючи його. Цей рух потягнув за собою і другий палець. Отже, два пальці пов’язані між собою…
Це була підказка, але він її не розумів. Не розумів. Він насупився.
Торн самими губами промовив:
— Міст.
Арбі глянув, як подібні до батогів хвости гойдаються над молодими тваринами.
— Зрозумів! — вигукнув він. — Вони використовують свої хвости для захисту. А довгі шиї їм потрібні, щоб врівноважити довгі хвости. Це як підвісний міст!
Левін скоса глянув на Арбі.
— Щось ти дуже швидко здогадався, — буркнув він.
Торн відвернувся, ховаючи посмішку.
— Але ж я правий… — сказав Арбі.
— Так, — погодився Левін. — Твоя думка по суті правильна. Довгі шиї існують тому, що існують довгі хвости. У тероподів, які стоять на двох ногах, ситуація інша. Але в чотириногих повинна існувати противага для довгого хвоста, інакше тварина просто перекинеться.
Малкольм сказав:
— Насправді у цьому стаді апатозаврів є щось, що збиває з пантелику значно більше.
— Справді? — здивувався Левін. — І що ж?
— Серед них немає справжніх дорослих, — сказав Малкольм. — За нашими мірками тварини, яких ми бачимо, дуже великі. Але насправді ніхто з них не досяг повного розміру дорослої особини. Я вважаю, це спантеличує.
— Справді? Мене це анітрохи не турбує,— мовив Левін. — Безумовно, це через те, що в них не було часу, щоб досягти повної зрілості. Я впевнений, що апатозаври ростуть повільніше за інших динозаврів. Зрештою, великі ссавці, такі як слони, ростуть повільніше, ніж маленькі.
Малкольм похитав головою:
— Це не пояснення.
— Та ну? Що ж тоді?
— Подивися ще, — сказав Малкольм, вказуючи на рівнину. — Насправді це дуже очевидно.
Діти загиготіли.
Левін аж затрусився спересердя.
— Для мене очевидним є те, — сказав він, — що жоден з видів не досяг повної зрілості. Трицератопси, апатозаври, навіть паразаври набагато менші, ніж можна було б очікувати. Це свідчить про постійний фактор — певний елемент дієти, ефект утримання на невеликому острові, можливо, навіть те, як вони були виведені. Але я не вважаю це особливо примітним або тривожним.