Двоє людей, які вшанували мене своєю дружбою, Дмитро Воскобойников і Євгенія Доцюк, істотно полегшили мій намір відвідати Казахстан.
В Алмати мені пощастило зустріти Імангалі Тасмаганбетова, автора книжки «Кентаври Великого Степу» і великого знавця місцевої культури, який надав мені важливу інформацію про політичну та культурну ситуацію в Казахстані в минулому й тепер. Я дуже вдячний також президентові республіки Казахстан Нурсултанові Назарбаєву за чудовий прийом і користуюся цією нагодою, щоб подякувати йому за припинення ядерних випробувань у його країні. Хоч він і мав необхідну технологію для їхнього продовження, але визнав за ліпше вилучити з країни весь ядерний арсенал.
І нарешті, я дуже багато завдячую зі свого незабутнього досвіду перебування в степу трьом особам, які супроводжували мене і виявили багато терпіння: Кайзару Алімкулові, Досові (Досболу Касимову), художникові великого таланту, який надихнув мене на створення персонажа з таким ім’ям, що з’являється в кінці книжки, та Марії Ниміровській, що спочатку була тільки моєю перекладачкою, а потім стала моєю подругою.