Выбрать главу

Молодиця підвела за лікті боярина, і він став над панночкою. Тоді вона, обережно підштовхнула його до дівчини. І тоді вони припали одне до одного. Молодиця їх поцілувала, перехрестила. Це було видно Вараві крізь кутове віконце. Молодиця взяла їхній одяг і повернулась, щоб іти з кімнати.

Тут Варава захлинувся власною слиною, закашлявся, забухикав нестримно. Йому перехопило горло від жаху: в молодиці не було спини! Лише голий хребет. А за хребтом, за ребрами зміїлись рожеві, слизькі нутрощі, мов гадюки. Вараві почорніло в очах. Він не втримався і гепнувся на землю, обдерши лоба й коліно.

VIII

Чужа полюбовниця

Того вечора, напередодні великих ловів, коли в заповідних лісах збиралися всі ліпші люди Києва, Черкас і Канева разом з воєводою полювати на оленів, лицар Симас повернувся пізно. Зайшов, роздратований, до своєї верхньої світлиці. Навіть не поцілував ключницю. Хоч вона йому тепер заміняла усіх жінок на світі. Того вечора він не допустив її до себе за стіл. Тільки наказав, щоб вона принесла з кухні пироги, які він вдосвіта замовив кухареві Тимкові. Спочатку пироги з потрібкою йому не сподобались. Та, запиваючи їх холодним квасом, настоянім на хроні, почав відходити. Їв з насолодою і виговорював своєму небожеві. А небожеві ані пухкі пироги, ані гострий, пахучий квас не смакували. Він дивився на вискоблені, вилизані дошки столу й не підіймав очей. Тільки коли особливо натискав дядько, небіж Климентас важко зітхав і проказував:

— Ну що я можу сказати?.. Винен я, винен…

А Лицар йому говорив:

— Якби не твої дурні гри в кості та ще у цю нову… італійську… ну… в карти! Із тим усім бидлом простолюддям у шинках на Подолі й Куренівці, то я тебе взяв би із собою на лови. Цілих п’ять днів на полюванні! Всі найкращі мужі там… І ті, хто був при Грюнвальді, і ті, хто вцілів після кривавої Ворскли. Бач, яке товариство збирається! А через твої дурні оці походеньки а бидлом, бійки з ними, всякі непотребства з їхніми дівками… Невже ти не можеш собі знайти таких, котрі б віддалися по любові або за гроші?.. Чи тобі гроша шкода?! Ти ж гарний хлопець і молодий… і все!.. Тобі ще треба було ото ґвалт влаштовувати? Гадаєш, мені було легко тебе врятувати від усіх скарг і покарань, що тобі світили?!! Ти думаєш — мені це безкоштовно було тримати тебе в Черкасах, щоб все хоч трохи забулося… А тепер сиди тут і доглядай господарство! Дивись, лишаєшся ти! Списом вправляйся. Витягни опудало і вправляйся у стрільбі з куші… Та не кривись, що зброя не лицарська! Ти от подумай: чи могло б тобі наснитись навіть, щоб змагатись із тим божевільним Сергієм? Де тобі, ледащу, такий лук нап’ясти і так влучно бити? А з кушею ти чогось вартий… Кухарчука до списа не викликай. Тут ти сильніший і можеш його поранити. А він мені біля печі потрібен! Вправляйся до десятого поту! Так, щоб і руку вже не міг звести! Рубай мечем дошки, вправляйся із лялькою. Шаблю ще спробуй. Добре б’єшся з простолюддям в шинках? А от якби хто з них був навчений кулачного бою, то ти б проти нього й двох хвилин не вистояв! Ти тільки подивись, до якої ганьби ти дійшов! Скільки разів, скільки разів я проти тебе ставив цього схизматика, хлопчака ще, зрештою! Кухаря, кухаря, ти зрозумій! Ти жодного разу не зміг його дістати! А якщо все поступово — дай то Боже! — забудеться? І, може, мені вдасться тебе до Вільна чи — о Боже, зглянься на нас! — до Кракова, то скажи мені, — як, як ти зможеш захищати честь нашого герба на ристалищі?! Ти подумав про це? Я — лицар. Мене посвятив у лицарі сам король Ягайло!!! Мені було пожалувано перед Грюнвальдом звання барона! Я єдиний барон на цій розкішній та заблудлій землі! А син моєї кузини ні шляхетно себе поводити не може, ні на благороднім мистецтві ратнім не старається!.. Ганьба! Попереджаю. Якщо не отямишся — жодного шеляга не відпишу тобі в заповіт! І матері твоїй не допоможу закладену землю викупити!.. Оце тобі завдання даю — дозирай за господарством та вправляйся зі зброєю! Повернусь — перевірю! І дивись мені — щоб ніякого неробства не було! Та не покаліч кухаря! Кухар мені так само потрібен, як добрий кінь! Щоб ніяких твоїх друзів тут не було. Сусанна мені віддана, але я не хочу молоду жінку зайвий раз піддавати спокусі! Якщо раптом я затримаюсь, то надішлю когось із хлопців…