Галина Ліпатова
Запороги та розбійники
1. Несподіваний контракт
Гроно «чайок», пристикованих до невеликого корвета у зв’язці з маленьким експлорером, вивалилося з гіперу в просторі Акермана в самий пік торгового цикла. Оскільки нові візитери не скористалися стаціонарним гіпермаяком, і диспетчери порту про їхнє наближення не знали, в ефірі здійнялася паніка, а на поверхні Акермана з люків повиповзали турелі з плазменими гарматами та рейлганами.
– Якісь психи ненормальні, – прокоментувала це Роза, закладаючи майстерний віраж, під час якого всі пристиковані від’єдналися і вишикувалися за корветом та експлорером красивим ланцюжком. З екрана конференц-зв’язку відповів Харитон:
– Звичайна справа, вони тут лякані-перелякані. Снігуріана ж поряд, та й Діра неподалік, і не лише вона. А ну, зара відсигналимо, що це нормальні люди, а не наволоч якась.
З «Перця» відправили сигнал, через півхвилини прийшла відповідь, і Харитон розсміявся:
– Ага, зрозуміло тепер, якого хріна вони так перепудилися. Знов чемпіонат з астерболу, це ми вдало потрапили. Перед самим закриттям порту встигли. Хоч би при таких справах нам місця на причальних рейках дісталися… народу – сила-силенна.
На конференц-лінії піднявся галас: командири «чайок» висловлювали цілу гаму емоцій – від захоплення до відрази. Лише Данило і Петро (другий пілот «Мавки») не зовсім зрозуміли, що Харитон таке сказав, але Роза розвіяла їхню необізнаність:
– Ой, та я вас просю, чи не чули хіба? Астербол – це коли перекидуються метеоритами за допомогою гравіласо і гравісітки.
– Тобто… це що, прямо на кораблях в це грають? – не повірив Петро. – Чокнуті. Тут і самим скалічитися можна, і метеоритом заліпити куди не треба…
Роза посміхнулася і мовила трохи повчально:
‒ Тому-то цей спорт і заборонений у всіх цивілізованих місцях, і навіть на багатьох планетах Конгресу також. От і влаштовують матчі у всіляких Зачепилівках типу цієї. І, звісно, Данило, вирішувати тобі, але я б таки взяла участь.
Не встиг Данило відповісти, як подала голос Мавка:
‒ За статистикою, ризик руйнації кораблів-учасників подібних матчів сягає двадцяти відсотків, а ризик загибелі людей – восьми, мем.
‒ Без штінтів1 знаю, – відгукнулася Роза. ‒ Лізуть усілякі криворучки – от і нариваються. А для вмілого пілота це тьху.
Харитон додав з конференц-екрану:
‒ Приз нині добрячий, кажуть, на кону п’ятсот тисяч галактів. Але ми, хлопці та дівчата, не братимемо участь.
‒ Це чому ж? – почулися обурені вигуки з інших врізок на екрані.
‒ Тому що власні справи є. Ставки робіть, хто вам не дає, а участь брати не дозволю. Чи забули, чим скінчився астербол на Ізмаїлі минулого року? А, отож бо…
Отаман непослуху не пробачить, тож бажаючі підняти адреналін лише тільки сумно зітхнули, а їхні «чайки» вишикувалися за «Перцем» та «Мавкою» на посадку.
Всередині станція Акерман виглядала цілком звичайно для портової планети Конгресу Фронтиру, розташованої в досить зручній зоні на перехресті галактичних маршрутів. Тобто все було трохи облізлим та пошарпаним, але утримувалося в порядку та достатній чистоті, місцеві закони зводилися до мінімального набору правил нормального співіснування, купити та продати можна було що завгодно, крім людей, важких наркотиків та секс-послуг неповнолітніх, а лікарі, навігатори та техніки були недоторканні, як, наприклад, на Кафі.
‒ Зрештою, тут приємніше, ніж на тій же Щовбі, ‒ оцінив ситуацію Данило, коли обдивився навкруги. Олекса кивнув та зняв бактерицидну маску. Пріська додала:
‒ Та ти гониш, кепе, яка там Щовба, та тут крутіше, ніж на Кафі, щоб мені повилазило. Чую, тут можна ніштяків докупити нефігових. Кепе, відслини півста, зганяю за термодемпферами, та й ще двійко приблуд прихоплю. Чогось-та «термос»2 кахикає, підрихтувати мало-мало треба.
Данило мовчки скинув їй на термінал п’ятдесят галактів – «термос», тобто термоядерний реактор, і справді потребував легкого ремонту. Отримавши гроші, Пріська миттю злиняла, надприродним чуттям вгадавши, де тут знаходиться технобарахолка.
З інших кораблів запорогів зійшли майже всі, залишили на кожному лише одного вартового. З Пріською на закупівлі відправилося кілька осіб, інші юрбою оточили Харитона.
‒ Ну, чого чекаєте? Через цей астербол порт буде закритий на два цикли3, тому – стоїмо, відпочиваємо, а технарі хай поки підрихтують що треба. Так що валіть розважатися, тільки не надміру.
‒ Отамане, а може, зіграємо в астербол? ‒ майже благально запропонував Тимош Пляшка. Харитон зиркнув на нього людським оком, і той заткнувся. Денис Хват, технік з «чайки» Саїда, повчально мовив: