Ми кивнули.
— Це означає «так»?
Він указав на Елізабет.
— Так, — верескливо від страху сказала вона.
Була молодша і тоді ще приваблива — не дозволяла своєму тілу обжиратися. Відтоді я помітила, що деякі чоловіки полюбляють знущатися з вродливих жінок.
— Так, Командоре Джадд, — виправив він. — Слід поважати звання.
— Так, Командоре Джадд.
Я відчувала запах її страху через стіл. Цікаво, чи відчувала вона мій. Страх пахне кислотно, він роз’їдає.
Я подумала, що вона теж була сама у темряві. Теж проходила перевірку на стадіоні. Теж зазирнула в себе і побачила пустку.
— Для суспільства найкраще, коли чоловіки й жінки мають свої, окремі сфери, — провадив Командор Джадд уже суворіше. — Ми бачили, які катастрофічні наслідки мала спроба об’єднати ці сфери. Поки що маєте запитання?
— Так, Командоре Джадд, — озвалася я. — У мене є запитання.
Він усміхнувся холодно.
— Прошу.
— Чого ви хочете?
Він знову всміхнувся.
— Дякую. Чого ми хочемо від вас конкретно? Ми будуємо суспільство в гармонії з Божественним Порядком — небесне місто, маяк для всіх народів, і робимо це з доброчинної турботи. Ми вважаємо, що ви з вашою привілейованою освітою маєте достатню кваліфікацію, щоб допомогти нам покращити сумну долю жіноцтва, до якої призвело занепале й роз’їдене гріхом суспільство, яке ми нині скасовуємо. — Він трохи помовчав. — Волієте допомогти?
Цього разу палець указував на Гелену.
— Так, Командоре Джадд, — відповіла вона майже пошепки.
— Добре. Всі ви розумні жінки. Завдяки колишнім… — Він не хотів говорити «професіям». — Завдяки попередньому досвіду ви знаєтеся на житті жінок, знаєте, як вони мислять, або, з вашого дозволу перефразую, як реагують на подразники, позитивні й менш позитивні. Таким чином, ви можете стати в пригоді, і це дасть вам певні переваги. Ми хочемо, щоб ви стали духовними наставницями, так би мовити, лідерками у власній жіночій сфері. Ще кави?
Він наливав. Ми розмішували, сьорбали, чекали.
— Простіше кажучи, — вів далі Командор, — ми хочемо, аби ви допомогли нам організувати цю окрему сферу — сферу для жінок. Метою її буде оптимальна гармонія у господі й у суспільстві та оптимальна кількість нащадків. Маєте ще запитання?
Елізабет піднесла руку.
— Так?
— Нам треба буде… молитися і все таке? — запитала вона.
— Молитви накопичуються. Ви ще зрозумієте, скільки маєте причин дякувати силі, вищій за вас. Моя… емм… колега, — вказав він на Відалу, — що бере участь у нашому русі від його зародження, взялася стати вашою духовною інструкторкою.
Протягом паузи ми з Елізабет та Геленою перетравлювали отриману інформацію. Чи він мав на увазі себе, коли говорив про вищу силу?
— Я певна, що ми можемо допомогти, — зрештою сказала я. — Але це вимагатиме серйозної роботи. Жінкам так довго говорили, що вони можуть досягти рівності в професійній та громадській діяльності. Їх не потішить… — Я намагалася знайти слово. — Сегрегація.
— Від самого початку жорстоко було обіцяти їм рівність, — сказав Командор, — бо ж вони ніколи не зможуть досягти її через їхню власну природу. Ми вже почали вкорочувати їхні сподівання.
Я не хотіла питати про те, якими засобами це робиться. Чи подібними на ті, що застосовувалися щодо мене? Ми чекали, поки він наллє собі ще кави.
— Авжеж, вам треба буде розробити закони і таке інше, — мовив він. — Ви отримаєте бюджет, базу та житло. Ми вже відвели вам студентський гуртожиток на закритій території одного з реквізованих колишніх університетів. Змін потрібно буде небагато. Певен, там буде доволі зручно.
Тут я ризикнула:
— Якщо це буде окремою жіночою сферою, то відокремити її треба цілковито. Всередині мають керувати жінки. За винятком особливих ситуацій, чоловіки не повинні переступати поріг наших приміщень або ж ставити під сумнів наші методи. Судити нас можна лише за результатами. Хоча ми, звісно ж, доповідатимемо владі, якщо і коли це буде необхідно.
Командор Джадд зміряв мене оцінливим поглядом, тоді розвів руки долонями вгору.
— Карт-бланш, — сказав він. — У межах тверезого розуму і бюджету. Який, звісно ж, я маю затвердити.
Подивившись на Елізабет та Гелену, я побачила на їхніх обличчях суміш невдоволення і поваги. Зазіхнула на силу, якої вони не наважувалися просити, й отримала її.