Очі Еммета звузились.
— Я спробую нічого тобі не зламати, — пробуркотів він.
Джаспер вишкірився.
— Я мав на увазі, що Еммет покладається здебільшого на свою силу. Він атакує прямо та відкрито. Перволітки тим паче не застосовуватимуть складної стратегії. Еммете, просто спробуй мене вбити.
Джаспер зробив іще кілька кроків назад, його тіло напружилось.
— Гаразд, Еммете, спробуй мене спіймати.
Джаспера більше не було видно, він, ніби хмарка, вислизнув з обіймів Еммета, який намагався його схопити, рикаючи як ведмідь. Еммет був також надзвичайно швидким, але не настільки, як Джаспер. Здавалося, що постать Джаспера — це не більш ніж безтілесний привид, і щоразу, коли великі руки Еммета простягались до Джаспера, вони хапали лише повітря. Поряд зі мною зосереджено нахилився вперед Едвард, він уважно спостерігав за двобоєм. Потім Еммет на мить завмер. Джаспер схопив його ззаду, зуби застигли в дюймі від Емметового горла.
Еммет вилаявся.
Серед вовків, які спостерігали цю сцену, прокотився схвальний гомін.
— Ще раз, — скомандував Еммет, усмішка зникла з його обличчя.
— Моя черга, — запротестував Едвард. Я стисла його руку.
— За хвилину, — всміхнувся Джаспер, відступаючи на крок назад. — Спочатку я хочу дещо показати Беллі.
Я з хвилюванням побачила, що він махнув Алісі.
— Я знаю, що ти непокоїшся за неї, — промовив він, коли Аліса танцюючи підійшла до місця двобою. — Я хочу продемонструвати тобі, чому не варто за неї боятися.
Незважаючи на те, що я була впевнена: Джаспер ніколи і нікому не дозволить скривдити Алісу, було важко спостерігати, як вони стають у бойову позицію. Аліса завмерла нерухомо, вона після Еммета здавалася мініатюрною, наче лялька, і сама собі всміхалась. Джаспер зайшов ззаду, а потім звернув ліворуч. Аліса заплющила очі.
Моє серце билось швидко і нерівно, доки я дивилась, як Джаспер кружляє навколо того місця, де стояла Аліса. Ось Джаспер кинувся, зникаючи з поля зору. Зненацька він виник з іншого боку від Аліси. Не схоже було, щоб вона рухалась. Джаспер знову атакував і знов, як і перед тим, лише для того, щоб опинитися на землі з іншого боку від Аліси. Аліса продовжувала стояти з заплющеними очима і посміхатися.
Тепер я спостерігала за нею уважніше.
Вона таки рухалась — просто до цього я не бачила її рухів, атаки Джаспера відвертали мою увагу. Вона робила маленький крок уперед лише за секунду до того, як фігура Джаспера опинялась на тому місці, де вона стояла мить назад. Вона зробила ще один крок, і руки Джаспера схопили повітря на тому місці, де щойно була її талія.
Джаспер наблизився, і Аліса зарухалась швидше. Вона танцювала — описуючи спіралі та кружляючи довкола власної вісі. Джаспер ніби був її партнером, стрибав навколо неї, намагаючись пробитися крізь її граційні рухи, але так жодного разу і не торкнувся її — здавалося, весь танок був заздалегідь відрепетируваний. Нарешті Аліса розсміялась.
Ніби нізвідки вона опинилась на спині Джаспера, а зуби тримала біля його горла.
— Попався, — сказала вона і поцілувала його в шию.
Джаспер тихо всміхнувся, хитаючи головою.
— Ти справді — маленьке жахливе чудовисько.
Вовкулаки знов заричали, цього разу насторожено.
— Їм корисно трохи навчитися поваги, — із задоволенням прошепотів мені на вухо Едвард. Потім він промовив голосніше: — Моя черга.
Він стиснув мою руку, перш ніж її відпустити.
Підійшла Аліса, щоб зайняти його місце поряд зі мною.
— Круто, скажи? — самовдоволено запитала вона мене.
— Дуже, — погодилась я, не зводячи очей з Едварда, поки він граційно та безшумно йшов до Джаспера — його рухи були гнучкими та обережними, наче в комишевого кота.
— Я слідкую за тобою, Белло, — раптом прошепотіла вона, її голос звучав так низько, що я ледве могла чути, хоч її губи були біля самісінького вуха.
Я швидко подивилась у її обличчя, а потім знов обернулась у бік Едварда. Він був повністю сконцентрований на Джасперові; коли відстань між ними скорочувалась, вони обоє робили маневри для відвернення уваги.
Аліса знов з докором заговорила до мене.
— Я попереджу Едварда, якщо твої плани стануть визначенішими, — пригрозила вона тим самим низьким шепотом. — Те, що ти наражатимеш себе на небезпеку, жодним чином не допоможе. Невже ти гадаєш, що хтось із них здасться, якщо ти помреш? Вони продовжуватимуть боротьбу, і ми продовжуватимемо. Ти не в змозі нічого змінити, тож будь гарною дівчинкою, гаразд?
Я скривилась, намагаючись проігнорувати її слова.
— Я слідкую за тобою, — повторила вона.