Выбрать главу

Щиро каюся, сер, мені дуже прикро, що вам довелося все це витерпіти через мене. Отже, моя справа безнадійна. Ви ж більше не візьметесь за неї?

ФАЛЬСТАФ

Пане Хорте, хай мене вкинуть в Етну, як уже вкидали в Темзу, коли я відступлюся від пані Форд! Сьогодні вранці її чоловік подався на соколині лови, і вона знов запросила мене на побачення. Між восьмою і дев’ятою годиною, пане Хорте.

ФОРД

Восьма минула, сер.

ФАЛЬСТАФ

Справді? Ну, то я біжу до неї. Прийдіть до мене, коли вам буде зручно, пане Хорте, й довідаєтесь, як мені повелося. Ось побачите, що все скінчиться добре і ви її здобудете. Бувайте здорові. Вона буде ваша, пане Хорте, ви наставите роги тому клятому Фордові! (Виходить)

ФОРД

Що? Чи це мені причулося? Чи приснилося? Може, я справді сплю? Прокиньтесь, пане Форде, прокиньтесь! У найкращому вашому камзолі — дірка! Ось що означає бути одруженому! Ось що означає мати білизну й коша на неї! Ну добре ж, я їм покажу, хто я такий, я спіймаю того розпусника на гарячому. Він тепер у моєму домі й уже не сховається, нема такого місця, де б я його не знайшов. Не залізе ж він у гаманець чи в коробочку з перцем. Та щоб той дідько, який опікується ним, і цього разу не допоміг йому, я шукатиму навіть там, де ніхто не сховається. Хоч я й не зміг уникнути своєї ганьби, але вона не примусить мене змиритися. І коли вже я дістав оздобу, що доводить мене до сказу, то я виправдаю давню приказку: не дражни бугая, коли не хочеш скуштувати його рогів. (Виходить)

Д ія четверта
Сцена 1

Вулиця у Віндзорі. Входять пані Пейдж, Спритлі й Вільям.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Як ви гадаєте, він уже у Фордів?

СПРИТЛІ

Напевне вже там або ось-ось надійде. Але він страх який лютий, що його вкинули у воду. Пані Форд просить, щоб ви негайно йшли до неї.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Я скоро буду, тільки проведу свого хлопця до школи. О! А ось і його вчитель іде, видно, в них сьогодні вільний день.

Входить Еванс.

Що, велебний отче, сьогодні не буде навчання?

ЕВАНС

Не буде, пан Нікчем попрошив мене відпуштити хлопчів погуляти.

СПРИТЛІ

Хай Бог благословить його добре серце.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Велебний отче, мій чоловік каже, що книжки не додали нашому синові ні крихти розуму. Будь ласка, попитайте його трохи з граматики.

ЕВАНС

Ходи шюди, Вільяме. Підійми голову, ну!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Ходи, синку, ходи. Підійми голову й відповідай. Не бійся.

ЕВАНС

Вільяме, шкажи, шкільки чишел має іменник?

ВІЛЬЯМ

Двоє.

СПРИТЛІ

Як, тільки двоє імен? Та в самому Віндзорі їх сила-силенна!

ЕВАНС

Тихо, не жаважайте! Як буде по-латиншькому «гарний»?

ВІЛЬЯМ

Pulcher.

СПРИТЛІ

Пухлий? Хіба пухлий гарний? Це хтось дурний вигадав таке!

ЕВАНС

Ох же й темна жінка! Читьте, прошу ваш. Що ожначає lapis, Вільяме?

ВІЛЬЯМ

Камінь.

ЕВАНС

А як буде камінь?

ВІЛЬЯМ

Жорно.

ЕВАНС

Ні, камінь буде lapis, добре жапам’ятай шобі.

ВІЛЬЯМ

Lapis.

ЕВАНС

Гаражд, Вільяме. А тепер шкажи, від якої чаштини мови походять артиклі?

ВІЛЬЯМ

Артиклі походять від займенників і відмінюються так: singulariter nominativo — hie, haec, hoc.

ЕВАНС

Правильно, наживний — hie, haec, hoc. А родовий, genitivo — hujus, жатям шобі. Ну, а як буде жнахідний?

ВІЛЬЯМ

Accusativo — hinc.

ЕВАНС

Прошу тебе, шинку, жапам’ятай: accusativo буде hunc, hanc, hone.

СПРИТЛІ

Гунг, ганг! Це вже, мабуть, по-собачому, а не по-латинському.

ЕВАНС

Годі вам патякати, жінко! А як буде кличний відмінок, Вільяме? Агов, vocativo, агов! Жапам’ятай, шинку, кличний відшутній, caret.

СПРИТЛІ

І справді кара, хтозна-тільки за віщо.

ЕВАНС

Годі вам, кажу!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Помовчте.

ЕВАНС

А як буде родовий у множині, Вільяме?

ВІЛЬЯМ

Родовий?

ЕВАНС

Так.

ВІЛЬЯМ

Родовий буде horum, harum, horum.

СПРИТЛІ

Тю-тю, вимагати від дитини, щоб вона казала про те, як родять з горем!

ЕВАНС

Пошоромтешь, жінко!

СПРИТЛІ

Самі посоромилися б. Учити дитину таких слів! Казати, щоб вона гикала, а тоді ще й «родити з горем». Агій на таку науку!

ЕВАНС

Чи ви ждуріли? Чи й шправді нічогішінько не тямите у відмінках, чишлах і родах? Дурнішої жінки я жроду не бачив шеред хрещеного люду!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Прошу вас, цитьте.

ЕВАНС

А тепер, Вільяме, провідміняй мені кілька жайменників.

ВІЛЬЯМ

Та я їх забув.

ЕВАНС

А ти жгадай: qui, quae, quot, який, яка, яке. Бо коли жабудеш qui, quae, quot, то діштанеш прочуханки. Ну, годі на шьогодні, можеш іти гуляти.