А може, розповімо своїм чоловікам, як ми його провчили?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Неодмінно розповімо, хоч би для того, щоб вигнати з голови вашого чоловіка химери, що його посіли. І коли він разом з моїм чоловіком вирішить, що той гладкий розпусник заслуговує ще більшої кари, ми знову візьмемось до нього.
ПАНІ ФОРД
Я певна, що вони захочуть осоромити його прилюдно. Та й мені здається, що наша гра не буде завершена, коли ми не виставимо його всім на посміховисько.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Ну, то вигадаймо ще щось. Куймо залізо, поки гаряче.
Кімната в заїзді «Підв’язка». Входять господар заїзду й Бардольф.
БАРДОЛЬФ
Пане, німці просять трьох коней. Завтра до двору має прибути сам герцог, і вони хочуть виїхати йому назустріч.
ГОСПОДАР
Що це за такий таємничий герцог? При дворі я нічого не чув про нього. Я сам побалакаю з тими німцями. Вони розмовляють по-нашому?
БАРДОЛЬФ
Так, пане. Я їх покличу до вас.
ГОСПОДАР
Коней я їм дам, але хай заплатять. Я з них здеру добрі гроші. Вони вже цілий тиждень порядкують у моєму заїзді, як у себе вдома, я через них відмовив іншим гостям, то нехай платять. Я їм спорожню кишені. Ходімо.
Кімната в домі Форда.
Входять Пейдж, Форд, пані Пейдж, пані Форд і Еванс.
ЕВАНС
Че найкраща з ушіх жіночих витівок, про які мені доводилошь чути!
ПЕЙДЖ
І він обом вам прислав листи одночасно?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Ми отримали їх десь хвилин за п’ятнадцять одна після одної.
ПЕЙДЖ
Пробач, дружино. Відтепер ти вільна
Робити все, що хочеш. Швидше я
Подумаю, що сонце охололо,
Аніж що ти зрадлива. Єретик
Навернений — твердий подвійно в вірі.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Це добре, але, може, забагато?
Погані й ревнощі, й надмірне каяття.
Вернімсь до наших планів. Хай жінки
Призначать знову зустріч товстунові,
А ми його, спіймавши, провчимо.
ФОРД
Ну, то погодьмося на їхній задум.
ПЕЙДЖ
Як? Призначити йому побачення опівночі в лісі? Та що ви! Туди він нізащо не прийде!
ЕВАНС
Ви кажете, що його вже були вкинули в річку, а потім добре набили, нібито як брейнфордшьку відьму? Ну, то він шмертельно наляканий і не прийде на побачення. Думаю, що плоть його шуворо покарана і хтиві жадання покинули його нажавжди.
ПЕЙДЖ
І я так гадаю.
ПАНІ ФОРД
Прикиньмо краще, що йому зробити,
А заманити ми його зумієм.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Я пригадаю вам переказ давній.
Мисливець Герн, що був колись лісничим
У Віндзорському лісі, й після смерті
Навідує його в зимові ночі.
Страшний, рогатий, коло дуба ходить,
Бряжчить важким залізним ланцюгом,
На пні дерева сушить, вівці краде,
На кров худобі зводить молоко.
Ми від дитинства знаємо цю казку,
Старовина, що в кожне диво вірить,
Її як правду нам передала.
ПЕЙДЖ
Це так, і нині дехто ще боїться
У глупу ніч повз того дуба йти.
Але до чого це?
ПАНІ ПЕЙДЖ
А ось до чого.
Ми Фальстафа намовимо з’явитись
В той ліс до нас у Терновій подобі.
ПЕЙДЖ
Ну добре, хай він саме так і зробить —
Рогатим Герном з’явиться до вас.
А далі що? Як поведемось ми?
ПАНІ ПЕЙДЖ
А ось послухайте, що далі буде.
Ми нашу Анну та малого сина
І ще кількох таких дітей одягнем
Як фей і ельфів у зелене й біле,
Голівки їм свічками увінчаєм
І в руки калатальця всім дамо.
Коли ми з Фальстафом почнем розмову,
Хай вибіжать вони із-за кущів,
Співаючи. А ми, як їх побачим,
То, ніби з ляку, зразу втечемо.
А діти хай розпусника оточать,
Мов духи, і почнуть його щипати
Й допитуватись, як посмів він, смертний,
На їхні грища потаємні в лісі
З ’явитися.
ПАНІ ФОРД
І, поки він не скаже
Їм правди, хай печуть його свічками
Й щипають.
ПАНІ ПЕЙДЖ
А як все він розповість,
Ми вийдем, стягнемо із нього роги
І з глумом поведем його у Віндзор.
ФОРД
Це буде для дітей важке завдання.
ЕВАНС
Дарма, я навчу їх, що вони мають робити, та й шам ладен перебратися хоч і на мавпу, аби тільки припекти штарого грішника швічкою.
ФОРД
Ну, то чудово. Я іду по маски.
ПАНІ ПЕЙДЖ
Хай Анна буде королева фей.
Її ми вдягнемо у сукню білу.
ПЕЙДЖ
Я шовку сам куплю.
(Убік)
В уборі тому
Із лісу Нікчем викраде її
Та й до вінця.
(Голосно)
Ну, шліть по товстуна!
ФОРД