Выбрать главу

Входить Каюс.

КАЮС

Де господар «Підв’язка»?

ГОСПОДАР

Тут, пане докторе, розгублений і спантеличений.

КАЮС

Я не знаю, чи це правда, але мені казав, що ви готуєтеся з парад зустрічати німецький Герцог. Я давав вам слово честі, що при дворі не чекають ніякий Герцог. Я бажаю вам добра, тому попереджай вас. Бувайте. (Виходить)

ГОСПОДАР

Кричи пробі, негіднику, чуєш! Допоможи мені, рицарю! Я пропав! Біжи, мчи, гукай, клич, мерзотнику! Я пропав!

Господар і Бардольф виходять.

ФАЛЬСТАФ

Про мене, то нехай би весь світ ошукали. Бо мене он не тільки ошукали, а ще й добре помолотили. Коли докотиться до двору, в яку я попав катавасію і як у тій катавасії мене купали й лупцювали, мене засміють, із мене по краплі витоплять усе сало і зроблять із нього рибалкам мастило для чобіт. Їй-богу, дотепники при дворі доти шпигатимуть мене своїми дошкульними, в’їдливими жартами, доки я не зморщуся, мов висушена груша. Ох, не щастить мені відтоді, як я змахлював, граючи в картиі Якби в мене вистачило терпцю помолитись, я б неодмінно покаявся.

Входить Спритлі.

Отакої! Ти від кого прийшла?

СПРИТЛІ

Звісно, від обох.

ФАЛЬСТАФ

Хай одна йде до чорта, а друга до чортової матері! Отам їм обом місце! Через них я витерпів більші муки, ніж може взагалі витримати квола людська натура.

СПРИТЛІ

А вони, гадаєте, не натерпілися? Ще й як! А надто одна з них. Пан Форд так налупцював свою бідолашну дружину, що вона вся в синцях, живого місця на ній не лишив.

ФАЛЬСТАФ

Що ти базікаєш про синці? Аби ти побачила, як мене розмалювали з ніг до голови. В усі барви веселки, та ще й мало не схопили як брейнфордську відьму! Якби я не був такий мастак прикидатись і не вдав, що я звичайна собі стара баба, то сидів би вже у в’язниців колодках, як справжня відьма!

СПРИТЛІ

Сер, дозвольте мені побалакати з вами у вашій кімнаті. Ви почуєте, як ідуть наші справи, і, я певна, будете задоволені. Оцей лист вам також дещо скаже. Ох, бідолахи мої, скільки треба зусиль, щоб звести вас докупи. Видно, котресь із вас чимось прогнівило Господа, що вам так не щастить.

ФАЛЬСТАФ

Ну гаразд, ходімо до моєї кімнати.

Виходять.

Сцена 6

Кімната в заїзді «Підв’язка».

Входять Фентон і господар заїзду.

ГОСПОДАР

Шкода й починати розмову, пане Фентоне. На душі в мене камінь лежить. Хоч би що ви запропонували, я однаково відмовлюсь.

ФЕНТОН

А все ж послухай. І як допоможеш,

Дістанеш золотом на сотню більше,

Ніж варті твої коні, слово честі.

ГОСПОДАР

Ну, добре, кажіть, пане Фентоне, принаймні я вас не зраджу.

ФЕНТОН

Ти, певне, чув від мене вже не раз,

Що я чарівну Анну Пейдж кохаю.

Тепер вона мене обрала також,

Наскільки має волю обирати

Для себе пару. Це ось лист від неї,

Такого змісту, що й тебе здивує.

В нім жарт так тісно переплівся з ділом,

Що нарізно їх просто не збагнути.

Велику роль в тім жарті грає Фальстаф,

Твій пожилець гладкий. Про це з листа

Дізнаєшся. (Показує листа)

Тепер про нашу справу.

Під дубом Терновим вночі сьогодні

Нен зображатиме царицю фей.

Тут сказано в листі чому. В тих шатах

У розпал грища за наказом батька

Вона повинна тихо відійти

І з Нікчемом негайно мчати в Ітон

Вінчатися. Нен згодилась, сердешна,

Та слухай далі. Мати, навпаки,

Ладнає Нен за доктора Каюса.

Він має викрасти її тихцем,

Коли у метушні про них забудуть,

І повезти до церкви, де вікарій

Їх повінчає. Нен, покірну вдавши,

Й на це погодилась. Стривай, не все ще.

На батькове бажання Нен повинна

Вдягтися в біле, щоб не помилився,

Як випаде хвилина слушна, Нікчем,

А взяв її за руку й вивів з гурту.

Інакші вказівки дала їй мати:

Щоб доктор упізнав її під дубом,

Де всі перебрані і в масках будуть,

Нен має одягтися у зелене

І голову оздобити стрічками.

Каюс її по цих прикметах знайде

Й щипне за руку, щоб ішла за ним.

І батько, й мати мають згоду Анни.

ГОСПОДАР

То хто із двох зав’язує їй світ?

Кого з них Анна хоче обдурити?

ФЕНТОН

Обох, мій друже, і втекти зі мною.

Ти нам повинен пастора знайти,

Щоб після півночі у церкві ждав нас

І, як ми й прагнемо, законним шлюбом

З ’єднав і руки наші, і серця.

ГОСПОДАР

Що ж, мудрий задум. Я про все подбаю,

Аби лиш дівчина, а пастор буде.

ФЕНТОН

Навіки станеш ти мені як брат.

А збитки я верну тобі стократ.