На ганебний шлях заводить
Тіло й душу. Тож за кару
Даймо грішникові жару!
Будем торсати його, пекти й щипати,
Поки місяць і зірки почнуть згасати.
Співаючи, феї щипають Фальстафа.
Тим часом доктор Каюс підходить з одного боку й забирає фею в зеленому.
Нікчем підходить з другого боку й забирає фею в білому.
Підходить Фентон і забирає Анну Пейдж.
З-за лаштунків долинає голос мисливського рога, феї розбігаються.
Фальстаф підводиться і хоче втекти.
Входять Пейдж, Форд, пані Пейдж і пані Форд.
ПЕЙДЖ
Дарма втікаєте, застукали ми вас.
Що, перебралися мисливцем Герном?
ПАНІ ПЕЙДЖ
Пора кінчати жарт наш. Ну, сер Джоне,
Як віндзорські жінки вам? До вподоби?
І чи не краще роги ці носити
У лісі, ніж у місті, у родині?
ФОРД
То як, сер, хто з нас виявився рогоносцем? Га? Помилуйтесь, пане Хорте: перед вами крутій Фальстаф, гидотний рогоносець! Ось його роги, пане Хорте! Він зазіхав на Фордову жінку й гроші, а скористався лише його кошем на білизну, палицею та ще двадцятьма фунтами золотом, які, проте, він змушений буде повернути, бо в заставу за них, пане Хорте, в нього забрано коней.
ПАНІ ФОРД
Нам з вами не щастило, сер Джоне, жодне наше побачення не вдалося. Я ніколи більше не візьму вас у коханці, але завжди вважатиму своїм оленем.
ФАЛЬСТАФ
Я починаю здогадуватися, що з мене зробили осла.
ФОРД
Не тільки осла, а й вола. Он у вас на голові доказ цьому.
ФАЛЬСТАФ
То це були не феї? Я кілька разів ловив себе на думці, що це таки не вони, та нечисте сумління потьмарило мені розум, і я, всупереч здоровому глуздові, повірив у цей нікчемний балаган, у цих удаваних фей! Ось як розумна людина може пошитися в дурні, коли на думці в неї не те, що треба!
ЕВАНС
Шер Джоне, молітьшя Гошподу Богу і киньте швої гріховні думки, тоді феї не нападатимуть на ваш.
ФОРД
Добре сказано, велебний сатире!
ЕВАНС
А вам би я порадив кинути швої ревнощі.
ФОРД
Я ніколи більше не ревнуватиму своєї дружини, хіба що як ви освідчитесь їй у коханні поправною мовою.
ФАЛЬСТАФ
Невже мій мозок так висох на сонці, що не здатен відрізнити правди від такої незугарної вигадки? Щоб мене загнуздав валлійський цап! Щоб мене вкоронувзли ковпаком блазня валлійського! Ще трохи, і я вдавлюся шматком валлійського сиру!
ЕВАНС
Ширу ж шалом не їдять, а у вашому череві — шаме шало.
ФАЛЬСТАФ
Дочекатися, щоб тебе ображала людина, яка так калічить твою рідну мову! Вже цього самого досить, щоб відбити охоту до гульок і нічних походеньок у цілому королівстві.
ПАНІ ПЕЙДЖ
А тепер скажіть, сер Джоне, невже ви думали, що якби ми навіть забули про сором і подружню честь, якби навіть здалися на підступи диявола, то віддали б свої серця такому, як ви?
ФОРД
Такому начиненому салом кендюхові! Такому лантухові з клоччям!
ПАНІ ПЕЙДЖ
Такому надутому капшукові!
ПЕЙДЖ
Старому, холодному, геть струхлявілому!
ФОРД
Злісному, як сатана, обмовникові!
ПЕЙДЖ
Убогому, як Йов!
ФОРД
І лихому, як його жінка!
ЕВАНС
Рабові рожпушти й обжерливошті, шлижькому на яжик блюжнірові, що кишне у вині й тоне в меду!
ФАЛЬСТАФ
Що ж, смійтеся з мене, знущайтеся. Ваша взяла. Мене покладено на лопатки. Я навіть не можу втерти носа цій валлійській ганчірці. Сама глупота ставить мені хрест. Робіть зі мною, що вам заманеться.
ФОРД
Я скажу, що ми з вами зробимо. Поведемо вас, сер, у Віндзор до такого собі пана Хорта, в якого ви видурили чимало грошей, обіцяючи за те звести його з дружиною пана Форда. Доведеться вам віддати йому гроші. Ви багато чого витерпіли останім часом, але це для вас буде найтяжча кара.
ПЕЙДЖ
Не журіться, рицарю. Я вас запрошую до себе на вечерю, і там ви матимете нагоду посміятися з моєї дружини так, як тепер вона сміється з вас. Скажіть їй, що пан Нікчем щойно одружився з її дочкою!
ПАНІ ПЕЙДЖ (убік)
Доктор з дружиною сумніваються в цьому. Якщо Анна Пейдж — моя дочка, то тепер вона дружина доктора Каюса.
Входить Нікчем.
НІКЧЕМ
Де ви, татусю Пейдже? Ой-ой-ой!
ПЕЙДЖ
Що таке, синку? Що сталося? Ти все владнав?
НІКЧЕМ
Ще б пак! Я роздзвоню на цілий Глостершір, як я все владнав! Хай мене повісять, коли не роздзвоню.
ПЕЙДЖ
Та що сталося, синку?
НІКЧЕМ
Я подався в Ітон вінчатися з Анною Пейдж, а виявилося, що то незграбний лобуряка. Якби це було не в церкві, то або я налупцював би його, або він мене. Я гадав, що везу Анну Пейдж, щоб мені з цього місця не зійти, а виявилося, що то син листоноші!