Входить слуга.
СЛУГА
Синьйори, мій господар Антоніо зараз удома й бажає з вами обома поговорити.
САЛЕРІО
Ми самі його скрізь шукали.
Входить Тубал.
СОЛАНІО
Глянь, ось іде ще один з їхнього племені; третього такого й не добереш, хіба що сам чорт обернеться на єврея.
Соланіо, Салеріо й слуга виходять.
ШЕЙЛОК
Що чувати, Тубале? Які новини з Генуї? Чи ти розшукав мою дочку?
ТУБАЛ
Я чув про неї в багатьох місцях, а проте не зміг її розшукати.
ШЕЙЛОК
Ай, так, так, так, так! Пропав діамант, що обійшовся мені в дві тисячі дукатів; у Франкфурті його купив я! Прокляття досі ще ніколи не спадало нашому народові на голову; я ще не відчував його ніколи досі! Дві тисячі дукатів пропало в цьому діаманті! Пропало ще багато коштовних речей! Я хотів би, щоб дочка моя впала мертвою мені до ніг і щоб у її вухах сяяли діаманти! Хотів би, щоб вона лежала в домовині коло ніг моїх і разом з нею в домовині лежали дукати! Жодних звісток про них? Ой-ой-ой! А ще ж не знаю, у що мені обійдуться ті розшуки! А, бодай тебе! Втрата за втратою! Злодій забрав з собою багато, і багато коштуватиме, щоб того злодія розшукати! І ніякого відшкодування, ніякої помсти! Ні, немає на землі іншого нещастя, крім того, що звалилось мені на плечі; немає зойків, крім тих, що вилітають із моїх грудей; немає сліз, крім тих, що я їх проливаю!
ТУБАЛ
Ні, з іншими теж трапляється біда. Антоніо, чув я в Генуї.
ШЕЙЛОК
Що, що, що? Нещастя, нещастя?!
ТУБАЛ
Втратив свій корабель, що плив з Тріполі.
ШЕЙЛОК
Хвала Богові! Хвала Богові! Чи то ж правда? Чи то ж правда?
ТУБАЛ
Я розмовляв з кількома матросами того корабля, вони врятувались від загибелі.
ШЕЙЛОК
Спасибі тобі, добрий Тубале! Хороша звістка! Хороша звістка! Ха-ха! Де? В Генуї?
ТУБАЛ
Ваша дочка, чув я, витратила в Генуї за один вечір вісімдесят дукатів.
ШЕЙЛОК
Ти встромляєш мені кинджал у серце! Ніколи більше не бачити мені мого золота! Вісімдесят дукатів за одним махом! Вісімдесят дукатів!
ТУБАЛ
Зі мною прибуло до Венеції кілька кредиторів Антоніо; вони присягалися, що він неминуче збанкрутує.
ШЕЙЛОК
О, яка радість! Я буду мучити його! Я буду мордувати його! Яка ж радість!
ТУБАЛ
Один з них показав мені персня, якого ваша дочка віддала йому за мавпу.
ШЕЙЛОК
Бодай вона пропала! Ти шматуєш мені серце, Тубале! То була моя бірюза; мені подарувала її Лія, коли я ще був не одружений. Я не віддав би того персня й за цілий ліс, повний мавп!
ТУБАЛ
А щодо Антоніо, то йому кінець: він пропащий.
ШЕЙЛОК
Так, так, це правда, щира правда! Іди, Тубале, найми мені урядовця, домовся з ним за два тижні наперед. Якщо Антоніо не поверне мені в строк свого боргу, я виріжу його серце. Коли його в Венеції не буде, я зможу вести мої торговельні справи так, як схочу. Іди, йди, Тубале, ми зустрінемось в синагозі. Йди, добрий Тубале. Приходь до нашої синагоги, Тубале!
Виходять.
Бельмонт. Кімната в домі Порції.
Входять Бассаніо, Порція, Граціано, Нерісса та почет.
ПОРЦІЯ
День-два заждіть, прошу вас, не хапайтесь.
Невдало зробите ви вибір — я
Не зможу бачитися з вами більше.
Тож почекайте! Каже щось мені
(Хоч не любов, звичайно), що нізащо
Вас втратити я б зараз не хотіла.
Самі-бо знаєте, що нам ненависть
Ніколи не подасть такої думки.
Проте щоб хибно ви не зрозуміли
Того, що хочу я сказать (хоча
Дівчатам личить думка, а не слово),
То я просила б вас пробути місяць,
А може, й два в моєму товаристві,
Раніш ніж зважитеся ви нарешті
Зробити вибір. Я б навчила вас.
Але тоді порушила б я клятву.