Людина війни 3:
Снайпер
Снайпер — то сєрдєчна людина, я вам доповідаю.
Не, так-то все понятно, даже слишком. И все такие умные, главное, на ВОП приезжают, коммандер им показывает «…вон там ориентир-два, вон там блиндажик сепарский…», и обязательно кто-то очень умный такой: «тю, лейтенант, тут же их снять — плевое дело, у тебя шо, снайпера нема?»
И так каждый раз. Они думают, шо у меня баррет, чи как? Ничо, шо до ориентира-два — кило-триста, а у нас в наличии — СВДшка, своим ходом выходившая из Афгана, пулеметные патроны и час сна после наряда? И это хорошо, если целый час.
Утречком да по скользкой грязной росе, когда лениво просыпается Донбасс, — хлопают в посадке одиночные. И в мотороле: «… какого хера, что за стрельба у вас?» И сонный дежурный на КСП роты: «… то не у нас, то у соседей…»
А снайпер продолжает прибивать винтарь, выжигая бесценные «снайперские», а рядом на таком же мокром каремате валяется и курит командир відділення, изредка прикладываясь к волонтерской трубе-сотке и лениво комментируя: «… влево один», «…та влево, опять ветер завтыкал…», «не вижу, еще раз…»
Поднимается дым в холодное яркое небо, пальцы с черными каемками под ногтями осторожно трогают спусковой, небритое с прошлого отпуска лицо тихонько так прижимается к самодельной «щеке», и уголок старенькой оптики осторожно ползет по косоватой «мишень поясная» в пятистах метрах впереди. Ветер, ветер… щас… чуть левее, долбаные тысячные…
Сердце тук-тук. Выдох. Пауза.
Бах.
Есть. Попал. Сгорают бесценные «снайперские», дымная гильза вылетает вправо-вверх и падает в ярко-зеленую теплую траву. Хорошооооо… улыбается.
Тук-тук. Выдох. Пауза.
Бах.
Пропадает чужая темная фигурка в потрепанной оптике. Кажись, попал. Ветер, ветер… Еще раз — и менять позицию.
Тук-тук. Выыыыдоооооох… Бах.
Люби снайпера — он твой брат, у которого стучит сердце.
Заніматєльноє зброєведення
(Чистить зброю, заряжайте теплак і пам’ятайте, що ЗСУ — це секс)
АГС-17
Агеес — то палка зброя, я вам доповідаю.
Бо це єдина в світі стрілялка, в яку треба сувати равликів. А ще агеес — то маленька піаніна, бо тільки в ньому, щоб пальнути по сєпарах, треба нєжно нажать на клавішу. Битує мнєніє, шо єслі поставити сорок агеесів підряд, то можна зіграти сонату Бєтховєна.
Агеес складаєть з гранатомета, ніщасного равлика, приціла, в який дивиться військовослужбовець, та крутилок. Якщо просто так, от нєчєго дєлать покрутити оті крутілки, потім можна мощно получити по рогам від агеесніка.
Чистить зброю, заряджайте тєплак та пам’ятайте, що ЗеСеУ — це секс))
Васильок
Васильок — то тендітна квітка на тілі українського оборонпрома, я вам доповідаю.
Бо він стріляє вісімдесятидвохміліметровими мінами та вміє фігачіть чєргой «по чєтирє». Щоб наморщіть сєпарів з Василька, треба встановити міномет, потім знайти того, хто знає, якою стороною заряджається міна, і вже потім развлєкаться по повній.
Комплект Васілька складається з міномета, шешаріка та воділи того шешаріка, шо завжди говорить «дай стрєльнуть, тєбє шо, жалко?»