— Забудь, — сказав я і пішов геть.
Вона простягнула руку і вхопила мою тенісну сумку за ручку.
— Не так швидко. Чемпіоне, ти мені знову потрібен, так що запрягай коней.
— Навіть не думай. І пусти мою сумку.
Вона не відпустила, тому я смикнув. А що ваги в Ліз майже не залишилося, то вона, скрикнувши, впала навколішки і мимоволі відпустила сумку.
Чоловік, який саме проходив повз нас, зупинився і глянув на мене так, як дорослі часом дивляться на підлітків, коли ті коять щось мерзенне.
— Хлопче, з жінками так не можна.
— Від’їбись, — сказала йому Ліз, спинаючись на ноги. — Я з поліції.
— Ай, коротше, — відповів чоловік і пішов далі. Не озираючись більше.
— Ти вже не з поліції, — зауважив я, — і я нікуди з тобою не поїду. Я навіть розмовляти з тобою не хочу, тому відчепися.
Але все одно мені було трохи ніяково за те, що смикнув так сильно і вона впала на коліна. Я згадав, як вона стояла навколішки в нашій квартирі, бо гралася зі мною в машинки. Я намагався переконати себе, що це було в іншому житті, але нічого не вийшло, бо то не було інше життя. То було моє життя.
— Е ні, ти поїдеш. Якщо не хочеш, щоб усі дізналися, хто насправді написав останній роман Ріджиса Томаса. Крутий бестселер, який так вчасно допоміг Ті врятуватися від банкрутства? Посмертний бестселер.
— Ти не посмієш. — А тоді, коли шок від її слів трохи розвіявся: — У тебе нічого не вийде. Твоє слово проти маминого. Слово наркоторговця. І наркоманки, судячи з твого вигляду. То хто тобі повірить? Ніхто!
Перед тим вона поклала телефон у задню кишеню. А тепер витягла його.
— Не лише Тія того дня робила запис на диктофон. Послухай оце.
Від почутого в мене стиснувся шлунок. То був мій голос — набагато молодший, але мій, — він розказував мамі, що П’юріті знайде ключ, який шукає, під напівзогнилим пеньком на стежці до озера Роаноук.
Мама: «Як вона впізнає той пеньок?»
Павза.
Я: «Мартін Бетанкур позначив його крейдяним хрестом».
Мама: «Що вона з ним робитиме?»
Павза.
Я: «Віднесе Ханні Ройден. Вони разом підуть на болото і знайдуть печеру».
Мама: «Ханна розкладе Багаття пошуку? Те, за яке її ледь не повісили як відьму?»
Павза.
Я: «Саме так. І він каже, що Джордж Тредґілл прокрадеться за ними. А ще каже, що від погляду на Ханну його розпирає. Що це значить, мам?»
Мама: «Не звертай у…»
На цьому Ліз зупинила запис.
— У мене ще багато є. Не все, але година запису як мінімум. Сумнівів бути не може, чемпіоне, ти розказуєш своїй матері сюжет книжки, яку вона написала. І ти станеш більшою сенсацією. Джеймс Конклін, хлопчик-медіум.
Я дивився на неї не кліпаючи, і мої плечі потроху опускалися.
— Чому ти не дала мені послухати це раніше? Коли ми їздили шукати Терріо?
Вона глянула на мене, як на дурного. Може, тому, що я такий і був.
— Мені це не потрібно було. Ти тоді був ще милою дитиною, яка хотіла зробити щось правильно. А тепер тобі п’ятнадцять, ти досить дорослий, щоб бути гемороєм. І це, мабуть, твоє право як підлітка. Але це розмова для іншого разу. А зараз питання стоїть так: ти сідаєш до мене в машину, і ми поїдемо — або я їду до знайомого журналіста газети «Пост» і підкидаю йому смачну сенсацію про літературну агентку, яка сфальсифікувала останню книжку свого покійного клієнта за допомогою сина-екстрасенса?
— Поїдемо куди?
— Це таємнича поїздка, чемпіоне. Сідай і дізнаєшся.
Вибору я не бачив.
— Добре. Але одна річ. Перестань називати мене чемпіоном, наче я твій їздовий кінь.
— Добре, чемпіоне. — Вона посміхнулась. — Жартую, просто жартую. Сідай, Джеймі.
І я сів.
55
— І з яким мертвяком мені цього разу доведеться говорити? Не знаю, хто це і що знає, але навряд чи це врятує тебе від тюрми.
— О, в тюрму я не сяду, — запевнила вона. — Мені баланда не подобається. Про компанію зеків я взагалі мовчу.
Ми проминули знак, що вказував на міст Куомо, який усі в Нью-Йорку називають Таппан-Зі, або просто Тап. Мені це не сподобалось.
— Куди ми їдемо?
— У Ренфілд.
Я знав тільки одного Ренфілда — графового помічника-мухоїда в «Дракулі».
— А де це? Десь у Таррітауні?
— Нє-а. Мале містечко на північ від Нью-Палтца. Їхати будемо дві-три години, тому вмощуйся зручненько і насолоджуйся поїздкою.