Я попросила го, аби ліг переді мною горілиць, і він ліг переді мною так само, як жінка лягає перед чоловіком, і прутень єго височів, як стебло. Я узяла єго рукою, приставила до розкішниці і настромилася так, же він повністю зник у мені.
А відтак я загойдалася на єго стеблі, наче квітка, і стала підніматися, і опускатися, і рухатися з одного боку в інший, і назад і вперед, і робила це поволі, час від часу стискаючи прутня м’язами, а він за кождим разом постогнував і казав: «О-о-о!». І я бачила, як він куйовдить у жменях простирадло. І так я задовольнила єго, а потім робила кождого разу щось иньше, і він нігди не знав, що єго чекає, бо я завше мала для него якуколвек несподіванку».
Королева скінчила свою оповідь і якийсь час сиділа мовчки, поринувши в задуму. А потім провадила далій:
— Видиш, давня грецька хороба любитися з хлопчиками опанувала і Туреччину. Сказано у «Кабус-наме»: «Спи з жінками взимку, аби вони зогрівали тебе, і спи з хлопчиками влітку, аби вони остуджували тебе». І тую заповідь дотримували усі наші султани. Король Баєзід завів си навіть цілий гарем з таких хлопчаків, которі з часом ся вибивали вгору і займали важні посади. За Баєзіда і яничари захопилися тою розпустою, і тепер кождий значніший вояк має коло себе хлопчика, которого вчить не тілько шаблею і луком справувати. Леч, аби-сь відала, мій син є не такий. То є перший король, которий ся не цікавит хлопчиками. Тому-то можеш на него мати вплив. Дай му сина і станеш нагорі.
А відтак єще вповіла таке:
— Знай же, хай помилує тебе Аллах, же є на світі ружні чоловіки і ружні жінки. Одні з них варті усілякої похвали, а другі нічого не варті. Достойні похвали ті чоловіки, же володіють сильним і грубим прутнем, которі здатні стримувати від завчасного виливання свою живицю і хутко ся збуджуют. От почуй, що пише про жінку, якою вона має бути, один мудрець: «У вродливої жінки повинні бути могутні стегна, важкі і гарячі сідниці, красива талія, прекрасні руки і ноги, повні лікті, широкі плечі, а кгди така красуня наблизиться, то зачарує, а кгди ся віддалит, то погубить. Кгди сяде вона, то ся уподібнит шатру, а кгди ляже, то стане схожою на корогву. Рідко вона сміється, бо сміх безпричинний — ознака безглуздя. Мало балакає вона з сусідами і не дружить з іншими жінками. Ніхто єї не втішит більше за власного чоловіка, і не їсть вона ні з чиєї руки, окрім чоловікової. Рідко ся скаржит вона і незлостива, сміється і радіє тільки тогді, кгди бачить чоловіка свого. Втрачає голову лише через чоловіка свого». Доки тим усім ознакам будеш відповідати, доти король буде при тобі. А оце візьми, — простягнула мені книжку, сап’яном оздоблену, — тут довідаєшся про ріжні способи злягання.
Я розгорнула книжку і важко зітхнула.
— Але то по-турецьки. Я нічого не втямлю.
— То не по-турецькому, а по-арабському. Від завтра пришлю тобі учителів — будуть тебе учили турецької і арабської мови. А заки сама тобі прочитаю меленький уступ.
10. О тiм, що я ся довiдала з книги «Сад розкошей»
— Книга ся називається «Сад розкошей», — сказала Валіде, розгортаючи книгу. — Писана вона для чоловіків, але й тобі варто з дечим запізнатися.
«Знай же, хай помилує тебе Аллах, же кгди забажаєш злягтися, то личить тобі умаститься пахощами, бо взаємне вживання пахощів приносить задоволення обом. Потім пограйся з жінкою, цілуючи і покусуючи єї в ліжку, зовні і зсередини, і вуста єї, і шию, і перса, і пуп’янки грудей, і лоно, і талію, поки не зм’якнуть стегна єї, і уся вона не зневоліє, поки не побачиш, же вогонь пристрасті запалив єї. Потім лягай між стегон жінки і встромлюй у неї свого прутня. Так для обох легше і корисно для шлунку твого.
А кгди ти так не зробиш, то жінка не сягне мети своєї і пристрасть не прийде до неї.
Коли здійсниш ти потребу свою і захочеш піднятися, то не вставай відразу, але обережно піднімися з правого боку.