Тьху!
Балакучий чистильник не уявляв, як близько від підійшов до межі, за якою його би прокляли на смерть.
В кінці дороги нас чекав облом. Майстра Гатая, так звали пропажу, ми не знайшли, зате знайшли його вантажівку (вона приткнулася на узбіччі широкої ґрунтової дроги, майже тракту), навколо я наміряв багато дивних еманацій і ніяких слідів тіла. Макс виглядав відверто розгубленим. Викликані «манком» співробітники мага нічого не розуміли, і через це же більше розпалювалися, вони не вірили в дезертирство чистильника, але близькість торного шляху наводила на неприємні думки. Мої гіпотези з приводу ситуації були не настільки однозначними (я ж знав, що нежиті — не єдина проблема на світі), однак, мені доводилося тримати ці гіпотези при собі — чорні були надто збудженими. Та і чим би їм допоміг той факт, що трава на місці інциденту надто свіжа? Якщо вони взагалі в стані відрізнити свіжу траву від сухої. В Університеті я бачив, як білий маг може прискорити ріст рослин, але в даному випадку це нічого не пояснювало — чорного такою фігньою не здивуєш. Результатом пошуків став повернений транспорт і багато-багато роботи для штатного емпата.
Увечері я повернувся в їхній Тюкнутий Таун з гидкою думкою, що доведеться-таки добиратися до узбережжя самому. Може, у них хоча би карта околиць є? Тим часом кількість магів у приміщенні НЗАМПІС збільшилася до п’ятнадцяти, і обстановка стала абсолютно нестерпною. Містер Паульс (пристойно вдягнутий чоловік середнього віку) приречено намагався привернути до себе увагу, але зробити хоч щось самотужки емпат не міг. Всі були роздратовані, огризалися, і діло йшло до дуелі. Природньо, для претензій вибрали чужого. Оскільки на вдячність сподіватися вже не випадало, я і не заперечував (заодно перевіримо, наскільки реально добра наука містера Сатала). Ех, вдаримо лихом об землю!
Бандитського вигляду чистильник з татуюваннями на кулаках і без двох передніх зубів першим дозрів для дії і щось незґрабно пожартував. Дотепності від нього і не вимагалося — смисл слів значення не мав, це була лише частина ритуалу запрошення до бійки. Отже, приниження статусу, вихваляння і загрози….
— Тягати гівно — твоя робота, тому сюди і послали, невдаху. До інших справ не дозрів. Маленький ще! Підучив би я тебе, але ліньки шмагати — рука втомиться. А то — підходь, беззубий, дорого не візьму!
Щербатий хлопець зблід, почервонів, а потім вкрився брунатними плямами. Оце я насобачився чорних магів дражнити! Між іншим — особливий шик на дуелі.
Стільці, які загороджували оперативний простір, уже розліталися в різні боки. Емпат самовіддано намагався влізти між нами, але його відтягнули в задні ряди, щоб не псував розваги. По-хорошому, від кидання прокляттями мене утримував саме він — хто знає, як моя магія вплине на білого (Чудесник-то в Хо-Каргу і справді збожеволів). Але багатий життєвий досвід навчив мене мати при собі альтернативу… Уважно слідкуючи за руками чистильника (жести — перша ознака роботи з Джерелом), я витягнув з кишені паперовий згорточок і метнув його в суперника. Той відбив снаряд щитом, тонка оболонка луснула, і мага густо обсипало яскраво-зеленим порошком. Забіяка пчихнув раз, ще раз. Дихай, дихай, мій хороший, це саме те, чого від тебе хочуть!
— Що стається? — захвилювався начальник, але чистильники не мають рефлексів армійських спеців, групової атаки можна було не боятися.
— Це — блокатор в порошкоподібній формі, — зловтішно посміхнувся я (саме так і повинен поводитися справжній бойовий маг!).
Присутні одночасно відсахнулися від постраждалого. Мій суперник сполохано стрепенувся, спробував щось таке начарувати… По нулях. Я почав розминати кисті рук.
— Ну що, мужик, за базар відповідати будемо?
Ніщо не вибиває чорного з рівноваги так, як раптова втрата Джерела (по собі знаю); половина азарту одразу випаровується і ситуація вже не видається такою очевидною.
— А я шо? Я нічо, — одразу стушувався кастрований чарівник.
— Це назавжди? — з хворобливою цікавістю запитали з масовки.
— Ні, але на тиждень — точно.
— Гей! — стрепенувся начальник. — Ти що ж це твориш?! У мене співробітників і так впритиск, працювати нема кому!
Схаменувся, називається. Ну що ж, там, де не спрацювала добра воля, спрацює моральний терор.
— У мене теж робота, важлива, термінова і секретна. Ви мені сприяти повинні! Дайте мені провідника в Ґілад, і я поїду.