Та-а-а… Це ж найгірше страховиддя втілене в реалі: раптова незрозуміла смерть, яка регулярно косить жителів цього світу. Спалах релігійного фанатизму — найменше, що нас чекатиме.
— Ми повинні зрозуміти, що сталося, — підсумував Баррай, — ми запрошуємо вас в Місто Набли.
Він сам не зрозумів, що сказав: тепер, коли я взнав про існування такого місця, втримати мене від проникнення туди було набагато складніше, ніж затягнути всередину. Практика і робота за контрактом, це були так, приємні бонуси (мені ж іще й заплатять). Та я життя готовий був покласти на те, щоби подивитися на таке чудо!
— Розумію, — мені довелося напружити усі свої сили, щоби зуміти виглядати занепокоєно, а не жадібно. — Я усвідомлюю важливість задачі і докладу усіх зусиль, щоби виконати роботу належним чином.
Нурсен радісно запосміхався, а Баррай підозріло прищурився (він, точно, надто багато знав про чорних).
Природньо, прямо зараз ніхто нікого воскрешати не збирався. Весь наступний день я присвятив «акліматизації», знайомству з колегами і спільному тренуванню. Сенс останнього був мені цілком незрозумілий (некромантичні плетіння завжди унікальні і загальних схем для них нема), але ніхто зі старших не був проти, а задавати зайві питання не хотілося. В середньому, задіяним у справі некромантам було років по вісімдесят (і це при тому, що вік чорного за зовнішністю вгадати важко). Схоже, що у уряду серйозна проблема з кадрами… е-е… ретроспективних аніматорів. Треба буде це врахувати, коли будемо домовлятися про вартість моїх послуг наступного разу. Потім Барраю набридла ці ідилія, він постановив зав’язати з акліматизацією і зайнятися ділом. Напевне, від мене чекали якихось заперечень, але я зробив вигляд, яо натяків не розумію (старі пердуни на цьому курорті поселитися готові, а у мене екзамени на носі!).
В передсвітанкових сутінках нас забрав з островів паровий катер, великий, швидкісний, весь від носа до корми обвішаний вимпелами військово-морського флоту. Цивільних серед його екіпажу не було. Якщо таким чином влада хотіла добитися, щоби ніхто не знав про місцезнаходження куполу, то своїх цілей маневр добився.
Над океаном починався світанок. Величезний простір, не стиснутий будинками чи горами, повільно наповнювався світлом, поверхня хвиль урочисто зберігала відтінки теплих і холодних кольорів, не дозволяючи їм змішуватися (як білу і чорну магію). Над водою висіла легка золотиста імла і ніяких орієнтирів від обрію до обрію. Крикливі морські птахи залишилися ближче до землі, тишу порушували лише рівномірний гул турбіни і вкрадливий шелест хвиль. Літні некроманти дрімали, Алех (який повинен був комусь в чомусь там допомагати) щасливо посміхався вітрові. Я намагався розгледіти в цих хвилях щось незвичайне і не міг (цікаво, яким прокляттям армійські специ прощупували дно?) В результаті, ціль подорожі з’явилася несподівано, збоку. Катер зробив крутий поворот і причалив до іншого судна, вищого і ширшого, ніяких розпізнавальних знаків на ньому не було. До збереження жахливої таємниці влада підходила дуже серйозно…
Я першим заліз мотузяною драбиною, і тут моя фізіономія стала саме такою, якою і мала бути в ретроспективного аніматора — мерзенно — злою. Скажемо прямо: алхімік має право не довіряти пристроям, в монтуванні яких участі не брав.
Агрегат, який вони обізвали «дзвоном», формою нагадував сигару і був набагато більшим, ніж можна було чекати — коло двадцяти метрів у довжину. Клепки розміром з монету навівали думки про вивернутий навпаки паровий котел, а кришка з маховиком — про недоброї пам’яті бродильний чан (причому всередині будемо ми). Інших подробиць конструкції видно не було — дзвін майже цілком знаходився у воді, для того, щоби його піднімати і занурювати, судно мало спеціальний навіть не отвір, а прогалину посередині (такий політ фантазії і розмах мені імпонували). Весь агрегат був густо намазаний свинцевим суриком.
— Нічо так чавунець.
— Взагалі-то він з бронзи, так чари краще тримаються.
Моя оцінка монструозної конструкції різко підскочила: якщо до роботи залучили магію, значить, до випробувань підходили серйозно і накопали купу недоліків (це плюс, коли недоліки виявляють до того, як вони стануть проблемами). Незрозуміло було лише одне, навіщо сурик.
— Скільки народу він бере?