— Чи не варто конкретніше позначити район?..
— Це може привернути увагу.
— Чотири точки — не так вже і багато, сил вистачить.
— Панове! — пальці розвернуті до себе і трохи вверх (Ларкес натхненний і схвильований). — Пропоную вважати, що перехід до другої стадії проекту пройшов успішно.
Глава 11
Разом з моїми компаньйонами в домі вішальника з’явився кіт, сіра довгонога звірюга. Ні, вони не привезли його з собою, він прийшов звідкись сам, наплювавши на зомбі-охоронця і на те, що найближча сусідня ферма знаходилася кілометрів за п’ять. Макс, зазвичай індиферентний до тварин, зібрався уже влаштувати улюблену собачу забаву, але за кота несподівано вступився Рон.
— Залишимо кошака! Буде мишей у нас ганяти.
— Навіщо? У мене навколо хати периметр.
І мишей, на відміну від пухнастої скотиняки, цей периметр успішно відвертав.
— Кішка приносить в хату удачу!
З мого досвіду, кішки приносили лише шерсть і сморід, але переконати в цьому Рона виявилося нереальним — я зі здивуванням виявив, що Чвертка відчуває слабкість до чотириногих засранців. Що ж, як прийшло, так і піде (відвертаюче прокляття завжди можна трохи удосконалити). В перший же день кіт поцупив з тарілки Полака котлету і заслужив кличку Бандит.
Білий на появу нової тварини не відреагував, можливо, тому що був по вуха зайнятий облаштуванням своєї лабораторії. Ніколи б не подумав, що це так складно! Під керівництвом Йогана в стодолі споруджували маленьку хатку з усіма зручностями, починаючи від примусової вентиляції і закінчуючи герметичним вхідним тамбуром. Ззовні споруду огорнули шари Знаків і заклять.
— Не слід ставитися до білої магії з легковажністю, юначе! — заявив мені Йоган (будь-кому іншому, чесно слово, в рило б за таке дав). — В процесі нашої роботи можуть бути закликані до життя істоти, порівняно з якими збудних Сірої Гнилі видатися легким нежитем. Ми повинні сповна усвідомлювати відповідальність і неухильно дотримуватися правил!
Я проникся і додав до його трудів чорномагічний периметр, який відвертав від його лабораторії гранично широкий спектр тварин, включаючи термітів, щурів і котів, а то ж згризуть його дорогоцінне майно, в решето сточать, ще й нагадять зверху. В Суессоні почалася весна, били останні зливи, глибина водойм досягнула максимуму і державні установи, за давньою традицією, зробили в своїй роботи місячну перерву. Новий вільний час я проводив… скажемо так, з пригодами: полковник Рай намірився зробити з мене скалолаза. Від публічної ганьби мене врятували ненормально розвинуті для мага м’язи — наслідки занять боротьбою, тобто, я не висів, як шмарка, на канаті, і міг видряпатися на тренувальну стінку самостійно, хай і повільніше за інших. Що називається — предки оборонили, бо ще одного ляпаса моє крихке самолюбство би не витримало.
— І нафіга? Я маю на увазі, мені-то навіщо ці премудрості, сер?
На полігоні тренувалося півдюжини чистильників зі спелеологічним ухилом.
Вельми розумно, якщо згадати, що в Суессоні протяжність підземних виробок в рази перевищує протяжність проїжджих доріг.
— В групі не повинно бути слабих ланок! Всі повинні знати специфіку роботи хоча б в мінімальному об’ємі.
Так-то воно так, але я, як і раніше, був переконаний, що полковник просто хотів поставити на місце приїжджого типа (зазвичай, маги не морочать собі голову підтримкою фізичної форми). В такому випадку, предки, які мене захистили, були родичами Райка — йому б вистачило єдиного косого погляду в мій бік, і я влаштував би дуель в стилі незабутнього вчителя. Фіг би їм допомогла накачана мускулатура!
Але у всього є кінець, навіть у поганої погоди. Вид блакитного неба змушував чистильника кривитися.
— Завтра висуваємося, більше часу нам не дадуть.
Це зрозуміло: якщо міфічні «вони» існували, наймудрішим для них було би втрутитися до того, як Брайєн вийде з карантину.
Намірів своїх чистильники не афішували.
— Йдемо ніби на плановий огляд, давно пора було туди злазити. Ти зазначений в ролі стажера.
Шикарно! Скоро в мене буде такий послужний список, що хоч завтра на магістра атестуйся.
Я сердився на цілий світ, і чим далі, тим сильніше. Мені не подобався вибраний полковником день (п’ятниця, тринадцяте), мені не подобалася ця компанія (п’ятеро напівзнайомих чорних), мені не подобався легковажний настрій Райка, не дивлячись на весь обіцяний професіоналізм. І те, що в якості підтримки наверху залишали звичайних людей, мені теж не подобалося.