Шерех пишався мною так, ніби спеціально вибрав на роль борця з големами. Вигляд непереможного конструкта, законсервованого в банках, приводив його в стан близький до ейфорії. Але згадувати щось про ці штуки монстр все так само відмовлявся.
Глава 15
— Ось! — я гордо обвів присутніх поглядом і не знайшов у них розуміння.
Чвертка вдавав з себе дурника, Полак виглядав розгубленим, а Йоган — так, ніби в нього заболів зуб. Та-а-а, художника з мене не вийде, доведеться роз’яснювати словами.
— Це — принципова схема, — незворушно оголосив я, широким жестом обводячи саморобний плакат. — Верхній рядок показує основні проблеми, на які наштовхується використання рудних бактерій в гірничій справі. По-перше, вихід продукту з одиниці поверхні жалюгідний, простіше кажучи, вони погано їдять вглиб — у них зубів нема. Звідси необхідність подрібнення, високої концентрації розчину і величезні площі затоплення, особливо для бідних руд. Тому першим ділом треба помістити їх в контейнер з зубами.
Обличчя Йогана на мить ожило, але потім на нього знову наповзла тінь розчарування. Я порадів, що написав заумну назву тварючки на плакаті — на відміну від мене, білий очевидно знав, як це вимовити.
— Контейнером буде черв’як, — ось так, між іншим, — він буде проїдати в руді нірки, подрібнюючи сировину до небаченої тонкості, а бактерії всередині нього будуть харчуватися утвореним субстратом.
— Гризти руду? — недовірливо перепитав Чвертка.
— Це можливо, зітхнув Йоган, — рудні матеріали не найтвердіші, але….
Продовжити тему я йому не дав.
— А виділений метал піде на будівництво броні!
— ???
— Типу раковини молюска. Дивмося на рядок номер три — проблеми виділення. Розчин бактерій подається в басейни і фільтрується колоніями молюсків, які роблять собі металевий панцир.
Я зосереджено виписав вуглинкою слово, звукового еквіваленту якого просто не знав.
— Це — риба. Вона буде плавати навколо і їсти черв’яків і молюсків, особливо тих, що забурилися недостатньо глибоко, або виростили замаленьку раковину.
— А ми будемо смажити рибу! — захопився Чвертка, викликавши у білого хворобливий спазм.
— Ні. Фігурально кажучи, риба буде гадити грошима. Готовий продукт повинен виходити достатньо крупним, щоби відділити його від води в простому циклоні. В нижньому рядку — коефіцієнт ефективності виробництва бактерій, черв’яка, молюсків і риби, необхідний для того, щоби ланцюжок став рентабельним.
Йоган щось напружено обдумував, навіть очі прикрив від зусиль.
— Слухаю заперечення.
Того, хто вирішить сміятися, вижену з хати прямо зараз, в глупу ніч.
— Ну, якщо вважати, що черв’як в якості початку ланки дещо нераціональний….
— Це — дрібниці, ти по суті кажи.
Я терпеливо чекав, коли до Йогана дійде маленька, неочевидна на перший погляд тонка деталь. Білий поводив у повітрі руками.
— Щось тут не в’яжеться, але що….
— Енергетичний баланс, — трохи зверхньо підказав я, — черв’яків доведеться підгодовувати, щоби краще гризли. Ну, там, помиї у води лити, макуху чи ще яке гівно в якості палива…
Все, цей білий закінчився. Я знав, що йому властива звичка задумуватися, але не уявляв, до якого ступеню — Йоган просто відключився від реальності, повністю пішов у себе. Можна сказати, далі обговорення проходило за його відсутності.
— Думаю, тобі вдалося сказати щось оригінальне, — посміхнувся Полах. — Хоча я не вірю, що нікому не спадало на думку використовувати для добування мінералів цілу екосистему. Як ти пропонуєш відділяти пусту породу і проводити водообмін? Що робити з складними рудами?
— Без поняття! — легко признався я. — Будемо вирішувати питання по мірі надходження. Ти мені краще скажи, він-то з задачею впорається?
Полак поблажливо посміхнувся.
— У нього, між іншим, звання магістра з природньої магії.
Охрініти! У мене в хаті живе цілий магістр, а я нічо про це не знаю. Кажуть, що замість Печаті мага їм видають шикарний іменний перстень з особистим гербом. Цікаво, де він його ховає?
Тут Йоган встав і вийшов, чудом розминувшись з одвірком. Полак поспішив йому услід.
— Коли хоч щось виясниться, я повідомлю! — почувся його голос уже з подвір’я.
— Не смій розтеревенити все, — пригрозив я Чвертці, — шию скручу.
— Буду німий, як могила! — почав божитися Рон.