Природньо, ніхто не збирався посвячувати неофітку в тонкощі секретного ритуалу, але для досвідченої шпигунки це не було проблемою. Навпаки, Лаванда би обурилася, якби їй пояснили все тупо і в лоб, враховуючи, що більшість учасників-сектантів мали про конспірацію дуже відносне уявлення.
«Як же вони протрималися стільки років, при такій-от організації? Щось тут не так.»
Приховане незадоволення змушувало Лаванду близько розробляти головне джерело інформації — містера Дерика.
Чудесник розділяв товариство лукавої білої з хворобливим потягом, причин якого і сам, скорше за все, не розумів. Лаванда охарактеризувала його стан як «інтелектуальну нудьгу» (недурному, во суті, чоловікові було рішуче ні з ким поговорити) і була переконана, що дуже скоро він про своє захоплення жалкуватиме. З серйозною міною, чесно дивлячись в очі, шпигунка витончено знущалася зі співрозмовника, вивертаючи його логіку навиворіт і неухильно зводячи все до висновку, що хтось з присутніх тут — ідіот. (Саме за такі фокуси її у свій час виперли з коледжу). Але раз за разом терплячи фіаско, Дерик лише ще наполегливіше шукав наступної зустрічі. Просто збоченець якийсь!
— Подумай, Касю, — Чудесник скорочував ім’я міс Табрет по простонародному, — хіба не чудово би було позбавитися проявів потойбічного раз і назавжди?
— Чудово, — погоджувалася Лаванда, — а чому цього не сталося до цього часу?
Питання, до речі, неординарне: на думку експертів, спроб було щонайменше три. Шпигунка з насолодою спостерігала, яка Дерик намагається викрутитися без звичного посилання на древню істину.
— Тому, що цьому перешкодили.
— Як?
Хто перешкоджав — ясно, злобні чорні маги, а от про спосіб можна дискутувати. Якщо Дерик скаже, що ритуалові перешкодили, він не зможе обґрунтувати, що потрібне закляття, взагалі, працює. Якщо ж він стверджуватиме, що ритуал хоч раз відбувся, але потім результати відмінили, Лаванда заклює його питаннями про те, як чорна магія могла вплинути на білу.
— Розумієш, світи Світла і Тьми існують незалежно одне від одного….
Біла підбадьорююче кивнула — метафізичні питання вони зачіпали не вперше.
— … біла магія розштовхує їх, а чорна — притягує.
Пояснення логічне і з точки зору дискусії бездоганне.
— Хіба чорні маги можуть викликати нежитів? — закинула першу вудочку Лаванда.
— Справа не в нежитях, а в Джерелах. Вони — нитки, які ведуть уві Тьму!
Все можливо. Проте чи розуміє він, до чого воно веде з практичної точки зору?
— Ой! Як каучук?!! — захопилася біла.
— Е-е-е…
— Ну, якби не Джерела, світи плавали би як кльоцки в бульйоні, абсолютно вільно, а так між ними ніби натягнуті ґумочки. Якщо світи гарнесенько штовхнути в різні боки, вони розлетяться… — Лаванда замислено насупилася, — … а потім вони помчать назустріч одне одному ще сильніше. Що ж робити?
Дерик зосереджено поплямкав губами.
Ото ж! Хай пояснить, як (маючи в голові таку метафізичну картинку) можна щось робити, не знищивши попередньо всіх чорних, а потім — як вижити без бойових магів, якщо світи будуть розлітатися недостатньо швидко. Так і так — зіжруть.
— А може не треба? — жаслісливо спитала біла. — Хай вже буде так як є! А то як би на гірше не вийшло.
Якщо він буде наполягати, що зв’язки порвуться, варто штурхнути світи як слід, можна буде зосередитися на проблемі первинності чорних магів, їхніх Джерел і на нежитях. Допустимо, один гіпотетичний першомаг зумів прив’язати одне до другого цілі всесвіти, тоді як же сильно їх треба штуркати, якщо після чистки виживе хоча б десяток чаклунів? Не кажучи вже про те, що дослідники не знаходять значної кореляції між числом чорних і частотою появи потойбічних феноменів (ну, за історичний період). Однак демонстрація надлишку знань могла насторожити Дерика. Дотеп в іншому: невже він вважає, що перший задумався на проблемою?
Чудесник зітхнув і перевів мову на кішок. Лаванда привітала себе з черговою перемогою.
Так і жили. Дерик водив Лаванду по кафе і кондитерським. Шпигунка великодушно приймала смаколики і співчутливо слідкувала за Пітом, який тягав в бік кладовища харчів як мінімум на п’ятьох (команда підтримки, очевидно, влаштувалася на цвинтарі). Якісь прийшлі маги на очах білої сварилися з приводу термінів монтажу неназваної конструкції. На периферії зору часом мелькав зрадник з «нагляду» (мерзотно нахабний бойовий маг, який прекрасно усвідомлював власну незамінність).