Майстер Дан на мить спохмурнів, але тут же посміхнувся ще ширше.
— Цапи самі винні — нічого було замахуватися на моїх малих. Бив, б’ю і буду бити! І чого я з ними раніше цяцькався?
Піт розуміюче похитав головою. Для того, щоби зачепити родину бойового мага, треба було бути… Чудесником. Навколо поступово збиралися бійці групи, вголос мріючи про гарячу їжу і нормальну постіль. Клямський категорично вимагав від місцевих відправити їх на базу «очистки» і у звітах не згадувати.
Останнім підійшов містер Дарсіно.
— У нас ситуація «зет», — похмуро оголосив він.
— Що? — занепокоївся Піт (він досі не бачив ніяких слідів Лаванди).
— Це означає, що частина людей і об’єктів, які повинні тут бути, відсутні, — люб’язно пояснив маг. — А якщо їх нема тут, природньо допустити, що вони знаходяться в якомусь іншому місці.
На секунду Піт виявився оточений острівцем тиші, яка за мить вибухнула прокляттями.
— Ще одне лігво! — Клямський мало не плювався. — І все заново!!!
Майстер Дан посміхнувся.
— Хто казав, що впоратися з ними буде легко? Можливо, містер Гуґо, ваша підприємлива начальниця стане нашою єдиною зачіпкою.
Міс Кілозо спостерігала за штурмом фабрики з безпечної відстані і вилізати з кущів не поспішала (надто багато метушні, можна і по шиї дістати). Ось, зараз штурмовики одягнуть на сектантів зачаровані кайдани, перелічать полонених і почнуть оглядатися навколо, тоді можна буде позначити свою присутність. Але щось не давало Лаванді зробити останній крок. Тінь óбразу, в який вона так добре вжилася? Інтуїція?
— Не ходи туди, — хтось схопив її за руку і потягнув вглиб кущів. — Підемо зі мною!
Лаванда дозволила відвести себе геть, по дорозі зауважуючи, що Дерик виглядає напруженим, але не стривоженим і не пом’ятим.
«Проґавили!!! Найдальшу охорону проґавили! Теж мені, група захоплення полонених!»
До честі співробітників «нагляду» варто було визнати, що повністю оточити по периметру всю територію фабрики їм би не вистачило сил, а удар, спрямований на місце проведення ритуалу, залишав сектантам можливості для прориву.
«Залишилося зрозуміти, скількох вони прогледіли. Дерик на волі — це серйозна помилка!»
Виявилося, все не так печально: уваги поліції вдалося уникнути лише трьом.
«Ну, і мені. Хоча, враховуючи обставини, троє — теж багато. Дерик достатньо розумний, щоби відновити організацію з нуля, хоч і не сильний маг.»
— Нічого, це ще не кінець, — суворо оголосив Чудесник розгубленим підопічним. — Ми повинні негайно облишити місто!
Лаванда склала руки на грудях.
— Але… мої кицьки! Як же вони без мене?
— Наші друзі про них потурбуються, — фальшиво посміхнувся Дерик, з чого Лаванда зрозуміла, що інших Чудесників у місті нема. — Учитель повинен взнати про все, що сталося, якнайраніше!
«Упс!»
Міс Кілозо моментально втратила всяке бажання заперечувати.
Так, значить керівництва секти тут не було! Плани міняються: тепер їй слід хапатися за Дерика обома руками і нізащо не відпускати — лише він зможе вивести її на основне ядро організації.
«Ах, яка чудова вийде гра!»
Шпигунка підбадьорливо посміхнулася сектантам, які злякано тулилися до Дерика, і приготувалася працювати всерйоз.
Середина літа ознаменувалася атракціоном небаченої хоробрості: Чудесників посадили в калюжу. Про подію я почув не одразу і потім пересіював усю центральну пресу за місяць, щоби вияснити, хто це встромив ґнота моїм кровникам. Ні гу-гу. Газетярі, яким сам бог велів витанцьовувати джиґу навколо такої сенсації, передирали офіційні матеріали з мінімумом коментарів, супроводжуючи їх тупими відмазками на кшталт «як сказано в комюніке…». Складалося враження, що половина писак вдарилася в містику.
Коли я поділився цею думкою з Йоганом (то, що білий хоч трохи відволікся від своїх акваріумів, уже багато про що казало), наш доморощений магістр зі мною не погодився:
— Ти не уявляєш, Томасе, як це небезпечно! Чудесники нікому не дозволяють зривати свої плани безкарно. Нам слід чекати страшних потрясінь.
До мене не одразу дійшов смисл сказаного. Це що виходить, вся ця нахабна публіка просто боїться щось сказати? А скільки було понтів, скільки понтів!
— А не треба було укуркам допомагати! Як мамця Чвертки — спочатку підведуть своїх під секту, а потім ридають над могилкою. Один «нагляд» зайнятий ділом, — тьху-тьху, не про ніч згадувати улюблену контору.
— Насильство веде лише до насильства у відповідь! — наполегливо гнув своє білий.