Полковник Райк в якості віри за пригоди в шахти отримав від салемських братчиків нову вантажівку з модним світловим глушником і тепер гордо розсікав Суессоном. Дік Кирчун, як найдопитливіший серед чистильників, прийшов до мене взнавати на рахунок зомбі (чутки при нього все-одно поширилися, але хто ж повірить пліткам про чорного мага!), довго намагався приманити Макса ковбасою і ганявся за містером Флапом навколо дому, але мої творіння розумно трималися від надмірно енергійного чаклуна якнайдалі. Зате прийшов Бандит і насаджав гостеві шерсті на штани.
До осені наймані землекопи заледве встигли оформити замкнуту низку ставків з цементною основою (ще трохи, і мені б довелося особисто оплавляти дно резервуарів). В один бік стік ішов природнім шляхом, а для перекачування рідини в верхню частину каскаду довелося спорудити водяне колесо з просмоленого дерева і підбирати ємності, стійкі до реагенту (півлітрові пивні кухлі якраз підійшли). Після першої ж рясної зливи ми запустили процес. Йоган особисто прослідкував, щоби система вийшла на робочий режим, а потім я опустив в басейн контрольну навіску руди. І на наступний день не зміг її знайти — з’їли геть усе, разом з дротяною сіткою.
— Слухай, а те, що ми робимо, не є небезпечним, скажімо, для судноплавства?
— Виключено! — зблиснув очима Йоган. — Організми не активні в розчинах з пониженою кислотністю.
Не знаю, не знаю. У мене вигляд бірюзово-райдужного ставка викликав деякі опасіння. Ну і хрін з ним! Будуть будувати кораблі з чистого дерева.
В результаті ми накидали в робочий басейн дві тони не зрозумієш чого, під’єднали водяне колесо до вітряка и почали чекати на результат.
VIII. Походеньки Мага-Рецидивіста
Не можна пізнати свою суть, не поставивши її під сумнів.
Глава 30
Коли письменники хочуть зробити атмосферу в своїх опусах особливо напруженою, вони люблять писати «тінь Короля торкнулася його серця» (особисте спостереження: в одній з бачених мною п’єс герой вимовив цю фразу десять разів). Так от, фразу, скорсе за все, запозичили з якоїсь магічної праці. Тому що коли на порозі дому повішеника з’явився Чарак, тінь мене і справді торкнулася.
Одягом старий некромант одразу нагадав мені дядька Ґордона: балансування на межі того, що вимагає традиція, і того, що можна собі дозволити, типовий сільський «пінджак», запрана до блиску сорочка і штани з парою латок. І це при його хворобливій акуратності! Крім того, Чарак прийшов сам, а чаклуни його рівня рідко з’являються на людях без супроводжуючого — це такий компроміс з суспільною системою, який дозволяє обом сторонам почуватися в безпеці. Чи він залишив свою тій в машині? Не може бути, щоби старий прийшов сюди пішки!
Словом, дивовиж в його появі вистачало.
— Ну, як справи, учню? Чув, чув про твої подвиги.
— Знаєте, наставнику, через вашу недороблену освіту мене двічі мало не вбили!
Він хотів було заперечити, але передумав і тяжко зітхнув:
— Вира?
Тут я відпав. Чарак не лише визнав свою вину, але і вибачався. Вам ніколи не пропонував відступного чотиристалітній маг?
— Згоден. Але на початок поясніть, куди ви всі так різко повшивалися? Абсолютно всі!
— Це буде складно.
Чарак насупився, збираючись з помислами, враженим поглядом супроводив містера Флапа, який приніс нам чай, і несподівано запитав:
— Ти перед поїздкою у Фінкаун не відчував дивну емоцію, ніби туди їхати не можна?
— Відчував, — солідно кивнув я.
— І його поїхав?
— А чорта лисого! — Ну не міг же я йому сказати, що зглупив? — І ще, наставнику, моє питання — перше.
Чарак знову важко зітхнув:
— Розумієш, у некромантів є деякі традиції, про які я не встиг тобі розповісти. В Редстоні нас так грубо перервали… Ти прочитав книги з залишеного мною списку?
Цікаво, чим він думав, коли цей список складав?
— Я не знайшов їх в жодній бібліотеці.
Давіть в закритій від публіки бібліотеці «нагляду».
— Гм, шкода. Так от, чарівники, які приймали участь в ритуалах Круга, утворюють собою такий своєрідний клан, всередині якого обмін знаннями стається дуже швидко. Ми ж довіряємо одне одному життя, суперництво в такому ділі недоречне, чим сильніші і досвідченіші напарники, тим спокійніше почувається некромант. Коли влада озвучила запрошення у Фінкаун, одного з нас накрило смутними передчуттями, і він проконтактував інших. Дар передбачення нам недоступний, але коли один непокоїться — це його проблеми, а коли всі одинадцять…