Тут він ледве втриматися, щоби не глипнути на мене. Так, так, в Круг входять не одинадцятеро, а дванадцять чаклунів, вони не могли не знати, кого ще туди приплетуть.
Ось так і взнаєш, наскільки тебе цінять: дідки межи собою зговорилися втекти, а мене — набік. Та де б вони були зі своїм колишнім Кругом, якби не я? Цим і закінчуються всілякі «традиції» у чорних: своя зграя, свій клан — максимум, про що ми ладні задуматися. Та чого ж Чарак приперся зараз? Пієтет перед його досвідом і майстерністю в мені помер остаточно, але я вирішив дати йому виговоритися: іншого способу взнати, звідки дує вітер, просто не існувало.
— Ми вирішили перестрахуватися, — наче нічого не сталося, закруглився дідок.
Я глибокодумно покивав. Чарак посовгався на стільці — ніжки трохи задовгі, на його зріст не розраховані, зазвичай, на цьому стільці Йоган сидить.
— Радий, що в тебе все закінчилося благополучно. Але у твій дім мене привело інше.
Він жестом фокусника дістав з внутрішньої кишені пачку тонкого папіросного паперу, розписаного кольоровою тушшю, і розклав переді мною наче віялом. Я мигцем глянув на листки — розсіяти моє роздратування таким примітивним відволікаючим маневром у нього не вийде.
— Це схеми ритуалу, який секта Чудесників недавно намагалася провести в глибинці на півночі. Ритуал відомий, називається «Літургія Світла», саме з нього колись почався Білий Халак. Спитаєш, чому зберігся опис? Ніхто не думав, що його вдасться реалізувати без древніх амулетів, а їх після падіння Халака знищили. Але ось знайшовся якийсь геній артефакторики…
Я не втримався і подивився на схеми уважніше — історичний раритет, все-таки. Було відчуття, що малюнок переводили на кальку з якогось оригіналу і потім розмалювали тушшю вручну. Так, в білій магії я не авторитет, але щось знайоми в цих лініях мені ввижалося, просто метод зображення незвичний. В схемі видно було структури, що позначали крадені Джерела (я певного часу я впізнаю їх де завгодно). Яку загрозу все це може нести, було незрозуміло.
— І в чому тут каверза? — не втримався я. — На мій погляд, якийсь трансмайстер, досить потужний, але і не більше.
— Не враховуючи того, що раніше вони були прив’язані до жертовника, а тепер ритуал можна проводити на відстані? — звів догори брови Чарак.
Мене не вразило: збройне прокляття на шість жертв — середнє за нинішніми мірками. В останній війні з Каштадаром, чув, щити ворогів пробували ціною десятків життів. І нічого — світ не розпався.
— Каверза, юначе, в тому, що після проведення Літургії Світла кількість зареєстрованих потойбічних феноменів різко скорочується, місцями до повної їх відсутності. Погано лише, що ненадовго — максимум, років на сто.
— Не зрозумів.
— Дивно, враховуючи, що наслідки чогось подібного ти міг особисто спостерігати. П’ятнадцять років тому стався локальний, нічим не пояснюваний мінімум активності Потойбічного. За час затишшя, в Інгерніці встигли вдвічі скоротити бойові загони НЗАМПІС, а в Арангені «нагляд», взагалі, скасували. Зате, коли ситуація стала повертатися в нормальне русло, мало не здалося нікому. В Суессоні це не так помітно: шахти не дозволяли спецслужбам розслабитися, а в центральних районах чистильники б’ються з останніх сил. Влада близька до того, щоби оголосити серед чорних мобілізацію. І це при тому, що в Інгерніці чаклунів не палили; в І’Са-Оріо-Т ситуація набагато складніша, схоже, імперії не встояти. Чи потрібно пояснювати, що стається, коли період спокою затягується на покоління?
Цікаво, але не більше. Хоча те, що са-оріотська імперія тепер — рай для чорних магів, слід тримати в голові. Між іншим, вони там дуже непогано жили, а мою майбутню вежу можна оформити не лише сріблом…
— Ти мене слухаєш?
— Га? — Дійсно, відволікся щось. — А я тут при чому?
Чарак стиснув губи, але лаятися не став. Він очевидно пробує мене до чогось підштовхнути; зрозуміти б ще, до чого.
— Якщо Чудесники реалізують свій план, всі чорні опиняться під загрозою! Переслідування не оминуть нікого, особливо, якщо їх очолять колишні сектанти.
Для мене це означало лише «добрий вечір, Краухарде». Потіснити чорних на моїй туманній батьківщині не вдавалося ніколи і нікому. Інша справа, що не всі там виживають…
— Я правильно зрозумів, що «нагляд» їм все зіпсував? Молодці, добре працюють хлопаки!
Хай і далі діють в тому ж дусі.
Чарак помовчав, збираючись з думками.
— Вони не все знають.
— Так розкажіть їм!