— Ну, то займіться своїми справами! А я займуся своїми.
«Якими би вони там не були.»
Подумавши, Паровоз вирішив, що сьогодні обов’язок велить йому вирушити додому, до жінки, яка, нарешті, кинула роботу в бухгалтерії. Милий гомін місіс Бер дасть йому можливість забути про неприємності, а не вихлюпувати на голови підлеглих ні на кого не спрямовану злість. Для справ суцільна користь!
Весь наступний день Паровоз приймав вітання колег з вдало проведеною операцією, а ввечері зателефонував Ларкес, який велів підлеглому сидіти в управлінні і не гратися в посібник для некромантів. Заледве здобута свобода зробила ручкою «па-па».
І знову — кімната для допитів, яку Бер встиг вивчити краще за свій кабінет. Стан — смертельна нудьга. Питатися про що завгодно Антуана Різольті наперед не мало смислу — один з керівників редстонського відділу секти твердо стояв за своїх, а видумувати тему для безцільної нейтральної бесіди капітан вважав негідним свого мундиру. Затриманий, очевидно, сприймав причину мовчання якось по-своєму, бо трохи пойорзав і заговорив першим:
— Я чув, що вчора у Леона були проблеми з «наглядом».
«Він чув! Цікаво, звідки? Доведеться міняти в підвалі охорону: видно, емпати з числа в’язнів уже когось з охоронців розговорили.»
— Неліцензовані чари, які спричинили шкоду здоров’ю і зіпсували чужу власність, — люб’язно пояснив Паровоз.
«Хоча ще можна посперечатися, чи зіпсували — в то кафе тепер добре народ за гроші пускати. Тарелі, кажуть, досі так і літають. Унікальний артефакт!»
— І що ви збираєтеся робити?
— При чому тут я? — здивувався капітан. — Постраждалі заяв не пишуть, господар забігайлівки готовий відступитися, якщо йому заплатять за ремонт. — Правду кажучи, благородство винуватців конфлікту Бера приємно здивувало. — Ваша родина досить заможна, так що до суду справа, скорше за все, не дійде. Але нагляд до кінця життя ваш син собі забезпечив.
— Це перешкодить кар’єрі хлопчика…
— Цей хлопчик мало півкварталу не знищив! Чорним за таке покладено Кайдани Вибавлення або армійський контракт. Без терміну закінчення, між іншим! А ви тут про кар’єру… гм… говорите.
Різольті помовчав.
— Це через мене, — видушив він з себе, нарешті.
— Так! Але не в тому смислі, про який ви думаєте. Ваш приклад вклав Леону в голову думку, що абсолютних заборон не існує. З цією спокусою він буде боротися решту життя, тому нагляд — найменше зло, яке його чекає. Сподіваюся, наше втручання не запізнилося.
Після такої суворої відповіді Різольті заткався, і Паровоз про це анітрохи не шкодував. Чому деякі сприймають його слова, як одкровення собаки, який заговорив? І це білі, які, по ідеї, за найбільш горилоподібною зовнішністю зобов’язані вміти бачити суть.
До кінця відведеної на допит години залишалося ще двадцять хвилин.
— Що би ви хотіли знати? — тихо поцікавився Різольті.
Бер не мав ніяких ілюзій: навряд чи затятий сектант розклеїться настільки, щоб виказати своїх соратників. Тому Паровоз запитав його про те, що давно його цікавило:
— Навіщо ви це робите? Завжди хотів про це запитати.
Різольті криво посміхнувся:
— Вам цього не зрозуміти.
— А ви мене випробуйте.
— Уявіть собі світ, в якому Потойбічне не отруює людям життя. Світ, нехай без магії, але зате простий і зрозумілий, такий, в якому можна без страху гуляти під місяцем і входити в темні кімнати, спати без того, щоби оточувати себе захисним периметром…
Бер задумався. Запропонована Чудесником реальність вимальовувалася в його голові досить чітко.
— І чому ви вирішили, що такий світ буде чимось відрізнятися від цього? До речі, якщо суспільство втратить необхідність забезпечувати громадян житлом, міста наповняться волоцюгами і нічними бандитами. Навряд чи ви зможете спокійно гуляти під місяцем так чи інакше.
— Ви не розумієте…
— Все я розумію! Така людська натура, вона від зникнення магії не зміниться. Чи людей у вашій казці не передбачається?
Чудесник не відповів.
— Добре. — Паровоз ляснув долонею по коліну (ситуацію з підвалом можна було толкувати, як привід закінчити цю комедію нафіг). — Радує, що виясняти, який світ кращий, нам не доведеться. З сектою покінчено!
— Ви помиляєтеся, — ледь чутно проказав сектант, і Бер перетворився на слух. — Вам вдалося розгромити послідовників Посвяченого Хаіно, але далеко не всі поділяли його погляди. Є Посвячені, які відмовилися складати клятву вірності його справі, в роботі нашої організації вони участі не брали.