Выбрать главу

Замість цього він важко зітхнув і запропонував:

— Наплюй!

— ???

— Ну, так. Допитати тих козлів було б непогано, але і так зійде. За спробу викрадення Джерела все одно належить вища міра покарання, до того ж, двох перед тобою вони замучили на смерть. Будемо вважати, що страту злочинців було проведена на місці. Чи ти думав, що закон працює лише проти чорних?

— При чому тут це?!? У мене всередині… монстр сидить. Коли я намагаюся ворожити, він на людей кидається. А ще, здається, намагається мене з’їсти.

— Це нормально. Стандартний ефект при контакті чорного мага з Шерехом, посилений застосуванням Кайданів. Не психуй! Ти не перший і не останній. З приводу Кайданів: якщо не підтвердити закляття мінімум тричі протягом першого місяця, ефект блокування розсіюється за три тижні, відповідно, поведінка Джерела знову стає передбачуваною. Тобі ж, як щ пригадую, доктор ворожити заборонив? І ще заборонить, скажімо, на місяць, відсутність магії я тобі влаштую. Але до Шереха доведеться притерпітися — повністю закрити йому доступ до твоєї свідомості не можна. З Силою своєю ти впорався, впораєшся і з ним. Головне — не сюсюкай.

Та-а-а. Я явно не врубаюся в стиль чорних магів. Це все біле виховання мене зіпсувало.

— Тобто, мені нічого не буде?

— Чому — не буде? — здивувався він. — У справу твою все запишемо, зараз Паровоз повернеться, ти даси йому показання. Одразу і контракт складемо — зі мною працювати будеш.

— Ні! — жахнувся я. — Мені ж іще вчитися рік, і у мене з фондом Роланда договір. Я алхіміком бути хочу

— А хто тобі заважає? Задіювати тебе будемо як чаклуна запасу — в міру необхідності. І тобі буде простіше, і для «нагляду» економія. З фондом Роланда я питання врегулюю, там хлопці з розумінням сидять. І, взагалі, — він суворо прищурився, — ти що, хочеш відповісти за усією строгістю?

Навіть знати не хочу, що це означає!

Не пройшло і години, як я став позаштатним співробітником НЗАМПІС під кодовим псевдо «Чорний Лицар», а капітан Бер, з почуттям глибокого задоволення, підшивав мою анкету в справу нелегального бойового мага (матеріалів там тепер було на пару смертних вироків і три довічні ув’язнення). Магія, яка доставляла мені у ці дні стільки клопоту, не відчувалася і не спостерігалася. Дамочка дуже знайомої зовнішності проникливо вітала мене з гідним початком кар’єри і намагалася розкрутити на одкровення з приводу потрійного вбивства (чи не почуваюся я трохи самотньо?). Я тупо відповідав, намагаючись зрозуміти, з якого моменту моя доля заклала такий крутий віраж. Все почалося з Бели? Чи з книги? Чи із запису того першого кристалу? А, може, одразу з народження?

І як, питається, я умудрився стати одним з цих людей?!!

V. Учень диявола

6. Той, хто сказав, що діти — квіти життя, або не кінця продумав свою асоціацію, або слабо уявляв собі працю садівника.

Глава 25

За вікном повільно танцювали сніжинки — підлітали до вікна, виблискували, і тут же ховалися у темряву. Я пробував хоча б на секунду вгадати, втримати в голові їх політ, але нічого не виходило.

— Тангоре!

Я, тут, тут. А куди я подінуся? Яке холерне ушкодження ґлузду примусило мене повірити виступам чорного мага (чорного!!) і підписати цей клятий контракт? Напевне, винна травма, завдана Шерехом (і за це він мені теж відповість!). Десь місяць я перебував у щасливому незнанні про те, у що вляпався, рівно до того моменту, поки не закінчився курс прийому блокаторів. А потім містер Сатал викликав мене, велів забрати Макса з віварію «очистки» і пояснив зміст документу ще раз.

Наприклад, той пункт, де «навчання — безплатно», це, виявляється, що тепер, щоб відмовитися від того навчання, треба хіба неслабо доплатити.

— Тангоре, чим ви зайняті?!

Треба було погоджуватися на тюрму, блокатор би вони мені і так дали — нікуди не ділися б. В кінці кінців, допомагати людям, які постраждали від потойбічного, — їхній прямий обов’язок А тепер я зв’язаний контрактом на п’ять років, і мені доведеться сильно постаратися, щоби не підписати його ще раз — над чорними магами постійно нависає той чи інший суспільний обов’язок. В смислі, суспільство постійно думає, що ми йому щось там винні.

Можна було спробувати саботувати, але щось мені підказувало, що від цього все стане лише гірше.

— Я вже закінчив, сер.

— Ти закінчиш, коли доповіси про виконання завдання!